Північне Причорномор’я

Ліноторакс. 10 обладунків в Україні

Автор

Номер 2. Ліноторакс

Попередній

Воїн у лінотораксі. Одеський археологічний музей

На Півдні України, починаючи з VII століття до Р.Х. грецькі колоністи почали засновувати власні торгові поселення і поліси. У Тіру, Ольвію, Херсонес, Феодосію, Пантікапей та ін. міста Північного Причорномор’я греки перенесли свою військову організацію і озброєння. Елліни були перш за все піхотинцями, основу полісних армій складали важкоозброєні гопліти, вишикувані у фаланги – тісний стрій у кілька шеренг. Вони мали на озброєнні списи і мечі, а для захисту користувалися круглими щитами, шоломами і панцирами.

У віддалених від Греції та не так багатих причорноморських полісах металеві кіраси були рідкістю. Більшість місцевих грецьких воїнів носила або лускаті скіфські панцирі, або ліноторакси. Слово “ліноторакс” перекладається з грецької як “лляний обладунок” – він дійсно виготовлявся з льону!

Читати далі

Лоріка сегментата. 10 обладунків в Україні

Автор

Номер 3. Лоріка сегментата

Попередній

“Лоріка сегментата” типу Корбрідж (І–ІІ століття). Сучасна реконструкція. Фото клуб “VEMI – Вексиляція військ Нижньої Мезії”

Пластинчаста лоріка була найкращим обладунком, який виник у могутньому Римі. Успіх римських воїнів на полі бою частково пояснюється досконалим захистом, який давала “лоріка сегментата”. Зображення “сегментати” чітко асоціювалося з образом римського легіонера вже в часи імперії, а завдяки кіно і військово-історичній реконструкції – також у наш час. Винайшли “лоріку сегментату” ще за правління Августа, якого вважають першим імператором, і використовували до ІІІ століття від Р.Х. Такий обладунок носили римські легіонери, що воювали та несли службу в містах сучасного Півдня України – Тірі, Ольвії, Херсонесі. Деталі від обладунку “лоріка сегментата” знайдені археологами, зокрема, у Криму.

Читати далі

Тюркський ламелляр. 10 обладунків в Україні

Автор

Номер 4. Тюркський ламелляр

Попередній

Знатний тюркський воїн. VI ст. Малюнок автора

Ламеллярний обладунок – це панцир, складений з подібних  між собою пластин, з’єднаних ремінцями. Його конструкція відома ще з Месопотамії та Єгипту бронзового віку. Тоді ламеллярний панцир був подібним до лускатого, але його луски кріпилися не до основи, а лише одна до одної. “Друге народження” ламелляру відбулося у ранньому Середньовіччі, коли обладунки робили з заліза. В Україні такий панцир був популярним у середовищі кочовиків причорноморських степів – аварів та тюрків. Ламелляри кочовиків України ведуть свій початок від далекосхідних зразків. З аварами такі обладунки поширилися до Західної Європи.

Чудовий зразок тюркського ламеллярного обладунку VI століття було знайдено у Керчі.

Читати далі

Бригандина. 10 обладунків в Україні

Автор

Номер 7. Бригандина

Попередній

Італійська піхота у бригандинах. Фреска 1375 р.

Наприкінці Середньовіччя, коли європейські рицарі починають носити класичні залізні лати, менш заможні воїни використовують інші типи обладунків. Однією з найбільш популярних видів захисту була бригандина – обладунок з залізних пластин, наклепаних на текстильну основу. Вона з’явилася у Європі у ХІІІ столітті, і використовувалася до раннього Нового часу. Упродовж XIV ст. бригандина залишалася головним обладунком європейських рицарів. Бригандинний обладунок був поширений в італійських колоніях Північного Причорномор’я, у Польщі та Великому князівстві Литовському.

Читати далі

Праща. 10 зразків славетної зброї в Україні

Автор

Номер 8. Праща

Попередній

Антична праща. Сучасна реконструкція

Праща була дуже давнім винаходом. Перші пращі були палицями з мотузками, або шкіряними петлями, в яких снарядом служили камінці. Їх могли використовувати як на полюванні, так і на війні – показовим є приклад біблійного пастуха Давида, який пращею вбив воїна-велетня Голіафа. Проте вже в античності праща настільки вдосконалилася, що стала надзвичайно ефективною зброєю, і спеціальні загони пращників могли вирішувати хід битв.

Читати далі