Архіви позначок: археологія

Александр Симоненко, «Сарматские всадники Северного Причерноморья»

Симоненко, А. В. (2015) Сарматские всадники Северного Причерноморья. 2-е изд. Киев: Видавець Олег Філюк, 466 с., илл.

У військовій археології та військовій історії досить рідко видаються комплексні монографії, які здатні закрити певну проблему на тривалий час – принаймні до часу відкриття нового масиву джерел і виникнення необхідності їх нового комплексного опрацювання. В радянські часи зразками таких досліджень можна назвати, зокрема, працю Г. Мелюкової про скіфське озброєння (Мелюкова 1964) (щоправда, доповнену Є. Черненком в окремих монографіях, присвячених обладункам та лукам скіфів: Черненко 1968; Černenko 2004). В сарматській тематиці на таку комплексну працю в СРСР могла б претендувати монографія А. Хазанова (Хазанов 1971), якби не дві обставини: характер праці (нариси) і пізніша еміграція автора, що поставила дослідження фактично у нелегальний статус. Про останній факт Олександр Симоненко згадав у післямові до сучасного перевидання дослідження А. Хазанова, що вийшло у 2008 році (Симоненко 2008, с. 239). Проте, оскільки археологія є дуже динамічною наукою, вже на момент свого перевидання праця А. Хазанова, на жаль, застаріла. За десятиліття, що минули з моменту її першої публікації, вітчизняними і закордонними сарматологами було переглянуто сарматську хронологію та зроблено безліч нових відкриттів, що поставили перед наукою необхідність нового комплексного дослідження сарматського озброєння.

Читати далі

Найдавніше скіфське озброєння. Хто виготовляв «кубанські» шоломи?

Артем Папакін

Дослідники давньої зброї вважають, що розвиток шоломів зазвичай випереджає розвиток натільних обладунків. Це означає, що якщо в передскіфську добу використовували обладунки, то, безперечно, носили й шоломи. Проте знахідок шоломів кіммерійського часу в Україні небагато.

Читати далі

Германські дружинники. І ст. до Р.Х. – І ст. від Р.Х.

Навесні 2010 р. експедицією Інституту археології НАН України біля Мутина Кролевецького району Сумської області було виявлено могильник пізнього латенського часу. Археологи відкрили 14 кремацій в урнах із незвичним для цього регіону і часу інвентарем. Цим інвентарем була зброя і військове спорядження: ножі, мечі, наконечники списів, умбони щитів, шоломи, остроги, портупеї з металевими деталями. Знахідка зроблена на території поширення пам’яток зарубинецької культури, надзвичайно бідної у плані зброї.

Читати далі

Шолом типу Монтефортіно з Привілля

Знайдений у насипу кургану біля с. Привілля в басейні Сіверського Дінця.  Належить до «етрусько-італійського» типу Монтефортіно, що використовувався з IV по І ст. до Р.Х. у Європі, Малій Азії та на Північному Кавказі. Шолом з Привілля об’єднаний О. Симоненком в одну групу з шоломом з Веселої Долини, яка відрізняється від інших знайдених у Північному Причорномор’ї шоломів типу Монтефортіно простішим орнаментом. Ще дві знахідки шоломів типу Монтефортіно були зроблені у сусідньому регіоні: в Новопрохорівці у нижній течії Сіверського Дінця і в Новочеркаську на Нижньому Дону (на території сучасної Російської Федерації). Ймовірно, ці шоломи потрапили до кочовиків причорноморських степів у період Мітридатових війн, коли у Північному Причорномор’ї перебували загони кельтських найманців і іспанські союзники понтійського правителя.

Читати далі

Шолом голіградської культури з нелегальних розкопок

У липні 2017 р. у продажу на одному з українських інтернет-аукціонів з’явився бронзовий шолом зі слідами ремонту, зробленими у давнину. Через рік він був перепроданий у Лондоні на аукціоні «Timeline» з підписом «Карпатський шолом бронзового віку». Не зважаючи на те, що у легенді лоту було зазначено, що цей шолом походить з колекції британця, який придбав його у Німеччині, український археолог Максим Левада звернув увагу на сліди ремонту шолому, що видали його українське походження.

Читати далі