Реконструкція із серії “Люди давнини” показує одяг, спорядження та озброєння козака (покозаченого селянина) Київського воєводства станом на 1649 рік.
Реконструкція виконана Товариством військово-історичної реконструкції “Печерська сотня Київського реєстрового козацького полку”
Читати далі
Сергій Шаменков
Судячи з іконографічних та писемних джерел, ситуація з модою на шаровари в козацькому середовищі була, вочевидь, аналогічною. Шаровари, згідно з писемними джерелами, в козацькому гардеробі відсутні у XVI та більшій частині XVIІ ст. Можливо, мали місце епізодичні окремі випадки, тому ми не можемо виключати їхнього використання. Можливо, ще знайдуться повідомлення, пов’язані з козаками, в яких хтось із козаків чи мешканців українських земель і носитиме шаровари в XVI–XVIІ ст. Поки що це залишається припущенням без обґрунтування будь-яким джерелом. Ширше, у військовому костюмі українського козацтва шаровари, вочевидь, почали з’являтися в кращому випадку лише під самий кінець XVIІ ст., приблизно в ті ж самі часи та за таких самих умов, як і в поляків – після перемог під Хотином 1673 р., Віднем і Парканами 1683 р., там, де хоругви з теренів України та козацькі контингенти мали можливість захопити обози турків, та набрати багато нового, а то й невживаного одягу. Хоча без даних джерел це також залишається припущення. Орієнталізація одягу розвивалася так само поступово на тлі війн з турками кінця XVIІ–XVIІІ ст.
Читати далі
Сергій Шаменков
Образ-кліше козака в шароварах, створений наприкінці XIX – на початку XX ст., міцно ввійшов у свідомість. Цей образ був створений та поширений в творах мистецтва, в різних його варіантах та жанрах, від графіки до кінострічок, що нашарувалися впродовж двох останніх століть. Український козак уявляється одягнутим виключно в шаровари, а завдяки моді театральних колективів радянського періоду майже обов’язково ці шаровари є великими, червоними та блискучими. Прихильники такого кліше апелюють до описів, які вміщено в праці Д. Яворницького (1990, с. 158–160), при цьому забуваючи, в який час він працював, і про те, що ці описи – відображення того стану в гардеробі козацтва, що склався наприкінці XVIII – початку XIX ст. та був доступний досліднику.
Читати далі
В неділю, 26 травня 2019 р. о 12-00 в рамках «Книжкового арсеналу» відбудеться презентація книжки Сергія Шаменкова «Людина війни на території України від енеоліту до сьогодення». Книжка історика одягу, реконструктора матеріальної культури різних епох, художника і скульптора Сергія Шаменкова розповідає і показує, як виглядали люди війни – воїни, що від давнини до сьогодення перебували, несли службу і воювали на сучасній території України. Багато ілюстроване видання містить художні реконструкції вигляду воїнів, засновані на джерелах і новітніх працях науковців, які вивчають матеріальний світ давніх епох. Вони розповідають, як виглядав воїн, який одяг він носив і чим був озброєний. У виданні опубліковані реконструкції вояків мідно-кам’яної, бронзової та залізної доби, воїнів античних держав Північного Причорномор’я і кочових вершників українських степів, давніх германців і слов’ян, давньоруських дружинників і рицарів Великого князівства Литовського, кримських татар і турків-осман, вояків Речі Посполитої й українських козаків, солдатів імператорських армій і українських збройних формувань ХХ ст., а також воїнів, які зараз захищають Україну від зовнішньої агресії. Видання містить більше 300 кольорових художніх реконструкцій, створених Сергієм Шаменковим на підставі зображувальних і письмових джерел.
Читати далі
Ададуров В. «Наполеоніда» на Сході Європи: Уявлення, проекти та діяльність уряду Франції щодо південно-західних окраїн Російської імперії на початку ХІХ століття; Вид. 2-ге, доповнене і перероблене. – Львів: Видавництво Українського Католицького Університету, 2018. – 624 с.
Рідко таке буває, що читаючи наукову монографію, смакуєш кожне слово, кожен вислів та речення. Саме такою виявилась праця Вадима Ададурова «Наполеоніда» на Сході Європи: Уявлення, проекти та діяльність уряду Франції щодо південно-західних окраїн Російської імперії на початку ХІХ століття». Ще однією приємною несподіванкою виявилося вдале поєднання військової історії з іншим історичним напрямком, культурною історією (хоча, здавалось б, що їх складно поєднати).
Читати далі