Номер 9. Льюїс
Попередній
Кулемети помітно змінили тактику бою під час Першої світової війни. Але водночас вони змінювалися в цей період і самі: у них з’являлися станки з колесами та захисні щитки. Водночас, більшість кулеметів цього періоду залишалися важкими, і виникла потреба у автоматичній зброї, яку зможе переносити і використовувати одна людина. Найкращим ручним кулеметом часів Першої світової був, поза сумнівом, кулемет Айзека Ньютона Льюїса.
Кулемет важив усього 11,4 (модель 1916 року – 8,5) кілограмів. Він оснащувався круглим металевим магазином з 47 або 97 набоїв – значно зручнішим за металеві і текстильні стрічки, які використовували інші кулемети. Ствол мав повітряне охолодження. Стріляли з “Льюїса”, поставивши його на ніжки, що кріпилися до охолоджувального кожуха ствола. За бажанням, з нього можна було стріляти також стоячи, “у стилі Рембо”! Кулемет вистрілював до 550 набоїв за хвилину. Ручний кулемет став настільки дієвим на Західному фронті, що на 1916 рік кожен взвод британської піхоти був озброєний одним кулеметом Льюїса, а на 1918 – аж двома! Модифікації цієї зброї також монтувалися на літаки. Кулемети Льюїса перебували на озброєнні багатьох союзних Британії держав, в тому числі Королівства Бельгії, США та Російської імперії.
Під час війни Британська імперія та Сполучені Штати широко постачали “Льюїси” до Росії. Вони перебували на озброєнні російської армії, що билася проти армій Центральних держав на території України. Легкі кулемети Льюїса також активно використовувалися під час війни за незалежність України у 1917–1921 рр. Вони перебували на озброєнні Армії УНР, Галицької армії, білогвардійців, Червоної армії, Повстанської армії Н. Махна. У міжвоєнний період “Льюїси” були на озброєнні РСЧА та – у меншій кількості – Війська Польського.
Далі
Див. також:
Польсько-радянська війна 1919–1920 рр. Битва за Україну