Архіви авторів: A_P

Представлено проєкт одностроїв і відзнак Білоруської визвольної армії

Активну участь у захисті незалежності і територіальної цілісності України від повномасштабного вторгнення військ Російської Федерації з березня 2022 року беруть білоруські добровольці. У складі Збройних Сил України створено спочатку батальйон, а з 21 травня 2022 року – Полк імені Кастуся Калиновського, основу якого складають білоруси. Полк, що зараз складається з двох батальйонів, «Волат» і «Литвин», названий на честь керівника повстання проти Росії 1863–1864 років на білоруських землях, Костянтина (Кастуся) Калиновського (1838–1864). Його стратегічною метою оголошено «Визволення Білорусі через визволення України».

Читати далі

Віднайдено відомості про місце народження генерала Олекси Алмазова

Український історик Андрій Руккас відкрив архівний документ, що уточнює дату і місце народження генерал-хорунжого Армії Української Народної Республіки, командира кінно-гірського гарматного дивізіону Олекси Алмазова.

Олексій Алмазів відзначився під час війни за українську незалежність 1917–1921 рр., в якій командував дивізіоном, названим «Алмазівським».

Читати далі

Скіфський генштаб. Стратегія і тактика у війнах скіфів

Артем Папакін

Хоча скіфам не було відоме поняття військової стратегії, проте в геродотовому оповіданні є згадки про те, як скіфи готувалися до війни з персами і як планували вести бойові дії – а це і є ознаки стратегії. Так, коли до скіфських правителів дійшли відомості про похід величезної армії Дарія І, вони зібралися на нараду. Там, вочевидь, оцінивши скромні мобілізаційні можливості самих кочовиків, було ухвалено рішення, що самостійно скіфи з персами впоратися не можуть. Після цього до сусідніх народів розіслали посланців, які вмовляли їхніх правителів долучитися до оборони Скіфії.

Читати далі

Покозачений селянин. Київське воєводство. 1649 р.

Реконструкція із серії “Люди давнини” показує одяг, спорядження та озброєння козака (покозаченого селянина) Київського воєводства станом на 1649 рік.

Реконструкція виконана Товариством військово-історичної реконструкції “Печерська сотня Київського реєстрового козацького полку”

Читати далі

Александр Симоненко, «Сарматские всадники Северного Причерноморья»

Симоненко, А. В. (2015) Сарматские всадники Северного Причерноморья. 2-е изд. Киев: Видавець Олег Філюк, 466 с., илл.

У військовій археології та військовій історії досить рідко видаються комплексні монографії, які здатні закрити певну проблему на тривалий час – принаймні до часу відкриття нового масиву джерел і виникнення необхідності їх нового комплексного опрацювання. В радянські часи зразками таких досліджень можна назвати, зокрема, працю Г. Мелюкової про скіфське озброєння (Мелюкова 1964) (щоправда, доповнену Є. Черненком в окремих монографіях, присвячених обладункам та лукам скіфів: Черненко 1968; Černenko 2004). В сарматській тематиці на таку комплексну працю в СРСР могла б претендувати монографія А. Хазанова (Хазанов 1971), якби не дві обставини: характер праці (нариси) і пізніша еміграція автора, що поставила дослідження фактично у нелегальний статус. Про останній факт Олександр Симоненко згадав у післямові до сучасного перевидання дослідження А. Хазанова, що вийшло у 2008 році (Симоненко 2008, с. 239). Проте, оскільки археологія є дуже динамічною наукою, вже на момент свого перевидання праця А. Хазанова, на жаль, застаріла. За десятиліття, що минули з моменту її першої публікації, вітчизняними і закордонними сарматологами було переглянуто сарматську хронологію та зроблено безліч нових відкриттів, що поставили перед наукою необхідність нового комплексного дослідження сарматського озброєння.

Читати далі