Архіви категорій: Античність

Скіфський генштаб. Стратегія і тактика у війнах скіфів

Залишити відповідь

Артем Папакін

Хоча скіфам не було відоме поняття військової стратегії, проте в геродотовому оповіданні є згадки про те, як скіфи готувалися до війни з персами і як планували вести бойові дії – а це і є ознаки стратегії. Так, коли до скіфських правителів дійшли відомості про похід величезної армії Дарія І, вони зібралися на нараду. Там, вочевидь, оцінивши скромні мобілізаційні можливості самих кочовиків, було ухвалено рішення, що самостійно скіфи з персами впоратися не можуть. Після цього до сусідніх народів розіслали посланців, які вмовляли їхніх правителів долучитися до оборони Скіфії.

Читати далі →

Найдавніше скіфське озброєння. Хто виготовляв «кубанські» шоломи?

Залишити відповідь

Артем Папакін

Дослідники давньої зброї вважають, що розвиток шоломів зазвичай випереджає розвиток натільних обладунків. Це означає, що якщо в передскіфську добу використовували обладунки, то, безперечно, носили й шоломи. Проте знахідок шоломів кіммерійського часу в Україні небагато.

Читати далі →

Війна полісам, мир кибиткам! Скіфо-грецький воєнний конфлікт V століття до Р.Х.

Залишити відповідь

Артем Папакін

Поселення Ольвійської держави античного періоду

Геродот та інші джерела з історії скіфів не повідомляють нічого про їхні війни з еллінами. Проте засновані давніми греками торгові поселення були досить мілітаризованими — тут знаходять поховання з античною та скіфською зброєю, а також залишки фортифікаційних споруд навколо великих полісів. Тому припускають, що час від часу набіги кочовиків на заможні поселення еллінів траплялися. Про серію таких набігів, що мали характер справжньої війни, залишили німі свідчення самі давньогрецькі поселення.

Читати далі →

Дружина королів-вигнанців чи «бригада», що контролювала «Бурштиновий шлях»

Залишити відповідь
Обкладинка монографії Ярослава Онищука

Володимир Булишин

На зламі 2018 та 2019 років у видавництві Львівського національного університету ім. Івана Франка вийшла монографія доцента кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Ярослава Онищука «Населення Західної Волині та Західного Поділля у першій половині І тис. н. е.: культурно-історичний аспект». Праця, безсумнівно, є певним підсумком у дослідженнях означеної території та означеного часового проміжку, у тому числі – завдяки більш ніж тридцятирічним дослідженням автора.  Але тут хотілося б розповісти про одну її доволі цікаву складову: фактично вперше у розгорнутому вигляді опубліковано проміжні результати досліджень у селі Карів Сокальського району Львівщини…

Читати далі →

10 зразків славетної зброї в Україні

Залишити відповідь

Історія зброї є важливою складовою світової історії. Частіше історія творилася саме зброєю, ніж дипломатією. Краща, більш досконала зброя могла вирішувати не лише результат битви, а й долю держави чи народу. Українські землі за свою багату подіями військову історію побачили чимало зразків історичної зброї. Розміщуємо на нашому сайті перелік одних з найкращих і найвідоміших зразків озброєння свого часу. Більшість з них були далеко не найбільш масовими, а деякі – і просто екзотичними, тому ви не побачите у переліку таких поширених зразків озброєння, як АК-47 чи гвинтівка Маузера. Однак всі ці зразки об’єднує одне – всі вони в різні періоди побували в Україні.

Номер 10. Кам’яна сокира-молот

Сокири-молоти із Софіївського могильника, трипільська культура. Фото з сайту forum.milua.org

Розпочати перелік слід з найдавнішої зброї – сокири-молота. “Арсенал” давньої людини був широким: списи, дротики, ножі, сокири, палиці, луки зі стрілами. Але якщо всю цю зброю можна було використати на полюванні чи у господарстві, то кам’яна сокира-молот не мала інших функцій, окрім військових. Сокира-молот була винайдена у VI тисячолітті до Р.Х., наприкінці кам’яної доби, і залишалася на озброєнні найкращих бійців протягом чотирьох тисяч років! Читати далі →