Чи були скіфи катафрактаріями? Важка кіннота у скіфів

Артем Папакін

Вершників, із голови до ніг закутих у лускаті обладунки, зазвичай розглядають у якості «основної ударної сили» скіфського війська. Відомий дослідник скіфського озброєння, київський археолог Євген Черненко вважав, що саме в Північному Причорномор’ї і на Північному Кавказі вже у VI ст. до Р. Х. з’явилася перша в світі важка кіннота, здатна успішно боротися з будь-яким кінним і пішим супротивником. У подальшому важка кавалерія Євразії еволюціонувала у катафрактаріїв — максимально захищених обладунками вершників, що виконували роль тарана на ворожі шикування. Головною особливістю катафрактаріїв, крім обладунку, яким нерідко захищали навіть коней, була атака холодною зброєю: піками й довгими мечами. У скіфів залізні лускаті панцирі могли захищати не лише торс, а й руки, ноги, голову та шию воїна. Тож чи можна назвати скіфських воїнів першими катафрактаріями?

Читати далі

Скіфський генштаб. Стратегія і тактика у війнах скіфів

Артем Папакін

Хоча скіфам не було відоме поняття військової стратегії, проте в геродотовому оповіданні є згадки про те, як скіфи готувалися до війни з персами і як планували вести бойові дії – а це і є ознаки стратегії. Так, коли до скіфських правителів дійшли відомості про похід величезної армії Дарія І, вони зібралися на нараду. Там, вочевидь, оцінивши скромні мобілізаційні можливості самих кочовиків, було ухвалено рішення, що самостійно скіфи з персами впоратися не можуть. Після цього до сусідніх народів розіслали посланців, які вмовляли їхніх правителів долучитися до оборони Скіфії.

Читати далі

Найдавніше скіфське озброєння. Хто виготовляв «кубанські» шоломи?

Артем Папакін

Дослідники давньої зброї вважають, що розвиток шоломів зазвичай випереджає розвиток натільних обладунків. Це означає, що якщо в передскіфську добу використовували обладунки, то, безперечно, носили й шоломи. Проте знахідок шоломів кіммерійського часу в Україні небагато.

Читати далі

Війна полісам, мир кибиткам! Скіфо-грецький воєнний конфлікт V століття до Р.Х.

Артем Папакін

Поселення Ольвійської держави античного періоду

Геродот та інші джерела з історії скіфів не повідомляють нічого про їхні війни з еллінами. Проте засновані давніми греками торгові поселення були досить мілітаризованими — тут знаходять поховання з античною та скіфською зброєю, а також залишки фортифікаційних споруд навколо великих полісів. Тому припускають, що час від часу набіги кочовиків на заможні поселення еллінів траплялися. Про серію таких набігів, що мали характер справжньої війни, залишили німі свідчення самі давньогрецькі поселення.

Читати далі

Дружина королів-вигнанців чи «бригада», що контролювала «Бурштиновий шлях»

Обкладинка монографії Ярослава Онищука

Володимир Булишин

На зламі 2018 та 2019 років у видавництві Львівського національного університету ім. Івана Франка вийшла монографія доцента кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Ярослава Онищука «Населення Західної Волині та Західного Поділля у першій половині І тис. н. е.: культурно-історичний аспект». Праця, безсумнівно, є певним підсумком у дослідженнях означеної території та означеного часового проміжку, у тому числі – завдяки більш ніж тридцятирічним дослідженням автора.  Але тут хотілося б розповісти про одну її доволі цікаву складову: фактично вперше у розгорнутому вигляді опубліковано проміжні результати досліджень у селі Карів Сокальського району Львівщини…

Читати далі