Іллірійський шолом з Німфея

Бронзовий шолом іллірійського типу, поширеного на Балканах у VII–VI ст. до Р.Х. Їх винайдення пов’язують з архаїчною Грецією, звідки тип поширився у Іллірії (на Адріатиці) і в Італії. Шоломи цього типу були цільнотягнутими, мали короткий напотиличник, нащічники підтрикутної форми, прямокутний отвір для обличчя і дві поздовжні гребені для кріплення гребеню з органічних матеріалів. Шолом з Німфея був перероблений кочовиками за зразком «кубанських» шоломів для носіння бармиці. Поховання кочовиків біля центрів грецької колонізації є свідченням тісних контактів між еллінами і скіфами на Боспорі в епоху Археанактидів і вагомої ролі античного Німфея в цій взаємодії.

Читати далі

Шолом з Медведівки

Фото шолому: museum.velizariy.kiev.ua

Належить до типу, який ряд дослідників (Б. Рабинович, Є. Черненко) називав «кубанським типом» – бронзові литі шоломи з надбрівними дугами і поздовжнім ребром, іноді з кільцем на верхівці та отворами для кріплення бармиці. Назва типу шолому походить від регіону знахідок – Кубані, звідки було відомо п’ять шоломів. Шоломи «кубанського типу» були поширені також у Поволжі і Середній Азії.

Читати далі

Знахідки шоломів на території України

Озброєння завжди відігравало і продовжує відігравати важливу роль у історію людства, зброя була і є неодмінним і важливим елементом для виживання людини, держави, нації. Зброя була чутким індикатором багатьох явищ соціально-політичної, економічної, духовної, культурної історії. Крім того, вона сама по собі часто стимулювала певні соціально-політичні зрушення. Так, винайдення якоїсь передової зброї неодмінно призводило до винайдення засобів протидії цій зброї, а також до запозичення цих технологій з регіону винайдення сусідніми регіонами. Тому дослідження історії зброї говорить не лише про розвиток бойових засобів сам по собі, але й про зв’язки між народами, шляхи просування технічних інновацій і культурних запозичень. Розділ «Артефакт» розповідає про окремі знахідки озброєння, зроблені на території України. Розділ складається зі статтей-переліків і статей, присвячених окремим артефактам. Статті містять зображення предметів, їх опис і перелік літератури про дані артефакти. Переліки постійно поповнюються.

Читати далі

10 обладунків в Україні

Чим захищали своє тіло воїни, що тисячоліттями билися на території сучасної України? Чи носили рицарські обладунки воїни України? А що одягали на себе члени руської дружини? Чи були панцирі зручними? На ці питання відповідає рейтинг, який спеціально для сайту “Ucraina Inter Arma” підготував Артем Папакін 

Номер 1. Лускатий панцир скіфів і сарматів

Скіфський вершник у лускатому обладунку. Зображення на гребені з Солохи

Скіфи і сармати були кінними воїнами, які вели маневрений бій. Вони швидко переміщалися по полі бою, стріляли з лука, билися списами і мечами. Для цього їм потрібен був захист, який не сковував їх рухів – таким захистом став лускатий обладунок. До шкіряного жилету заклепками чи дротами прикріплювалися невеличкі залізні пластинки з заокругленими краями. Ряди таких пластинок утворювали суцільне металеве покриття, схоже на риб’ячу луску. За отвори у верхній частині луска внапуск рядами кріпилася до підкладки, а нижній край нависав над наступним рядом лусок. Таким чином між лусками не було щілин, куди могли влучити ворожі стріли.

Читати далі

Безсмертні. 10 легендарних військових загонів

Номер 2. Безсмертні

Попередній

Перська гвардія – “Безсмертні”

Цей загін, одна назва якого лякала ворога, був особистою гвардією “царя царів” – правителя Персії. Він також побував в Україні – близько 514 року до Різдва Христового армія перського царя Дарія І Гістаспа відправилася у похід проти непокірних скіфів. Привід до війни був надуманим – скіфські набіги на перські володіння столітньої давнини. Метою походу Дарій поставив розбити скіфів, підпорядкувавши їх своїй владі. З цією метою до степів Північного Причорномор’я цар відправив неймовірно чисельну армію – за даними “батька історії” Геродота, вона налічувала аж 700 тисяч воїнів! Дарій сам очолив похід у північний край, тому взяв з собою гвардійців.

Читати далі