13 жовтня 2015 р. у Національному музеї історії України відбулася наукова конференція “Історія становлення та розвитку українського війська: від Русі до сьогодення”. Конференція була приурочена до свята Покрови, яке віднедавна відзначається як День захисника України.
Скіфи
Військо скіфів. VII–IV ст. до Р.Х.
Поява скіфів у Північному Причорномор’ї
Наприкінці VIII–VII ст. до Р.Х. у причорноморські степи переселяється племена, що витіснили кіммерійців на південь. Вони відомі під іменем «скіфів» – це був не стільки етнічний, скільки етнополітичний термін. З території Закавказзя у 70-х рр. VII ст. скіфи здійснювали військові набіги на Передню Азію, які припинилися після вбивства скіфських вождів мідійським царем Кіаксаром. З того часу скіфи закріпилися у степах Північного Причорномор’я, здійснюючи експансію в західному напрямку. Як вважають вчені, перенесення центру скіфського союзу до Нижнього Подніпров’я і степового Криму відбулося у середині – другій половині VI ст. до Р.Х., до цього часу основним місцем кочівок скіфів були терени Північного Кавказу і Прикубання. Після цього за територією на північ від північного узбережжя Чорного моря (Понту Евксинського) та Азовського моря (Меотіди) надовго закріпилася назва “Скіфія”. Археологічні пам’ятки, що пов’язують зі скіфською культурою, були поширені від степового Криму до Київщини та Сумщини і від Дунаю до Дону. Скіфи встановили тісні зв’язки з місцевими грецькими колоніями та навколишніми варварськими племенами, а також встановили контроль над торговими шляхами між античними полісами і Лісостепом.
Армія Мітрідата Евпатора у Північному Причорномор’ї. ІІ – І ст. до Р.Х.
Понтійське царство (Понт) – держава у Південно-Східному Причорномор’ї, яка відіграла помітну роль у світовій історії. Вона була сильним супротивником Римської республіки, а її правитель Мітрідат VI Евпатор (111–63) підкорив частину Північного Причорномор’я.
У 179 р. Херсонес заключив союз з понтійським царем Фарнаком І, який передбачав військову допомогу Понту в разі нападу на поліс варварів. Можливо, вже тоді у Херсонесі з’явились першій понтійські військові контингенти.
Похід Дарія на Скіфів. VI ст. до Р.Х. Darius’ campaign against the Scythians 6th Century BC
В останню чверть VI ст. до Р.Х. степи Північного Причорномор’я зазнали навали військ перського царя Дарія І Гістаспа з династії Ахеменідів (521–486). Про цей похід ми знаємо виключно зі свідчень Геродота та пізніших античних авторів, що переказували дані його праці. З метою поширити свій вплив на весь культурний світ, Дарій І, використавши як привід до початку війни зі скіфами їхні набіги столітньої давнини на Мідію, вирішує підкорити Скіфію. Приблизно у 514 р. до Р.Х. його армія на чолі з самим царем, що за значно завищеними даними Геродота налічувала неймовірну на той час кількість – 700 тис. чол., пройшовши всю Малу Азію, переправилась через Фракійський Боспор.
Македонський воїн. Північне Причорномор’я, 330-ті рр. до Р.Х.
У 331–330 рр. до Р.Х., під час походу армії Олександра Македонського до Азії, намісник царя у Фракії Зопіріон направив свої війська у скіфські степи. Дійшовши до Ольвії, македонська армія обложила місто, однак на допомогу ольвіополітам прийшли скіфи. Вони розбили македонян у битві, і Зопіріон повернув назад у Фракію, однак при переправі через Дунай македонське військо разом з самим Зопіріоном було знищене гетами.