Шолом грецької роботи, халкідського типу V за Г. Пфлюґом, знайдений на території Пастирського городища скіфського часу в Середньому Подніпров’ї. Разом з коринфським шоломом з Ромейкова і халкідськими шоломами з Німфея і землі мірзи Кекуватського, цей екземпляр є непереробленим. Серед інших шолом з Пастирського вирізняється одним з найкращих станів збереженості.
Один з перероблених скіфами давньогрецьких шоломів, знайдений не так давно у Приазов’ї в кургані бронзової доби зі впускним скіфським похованням. Може відноситися до халкідського чи більш раннього коринфського типу античних шоломів.
Опис: купол бронзового давньогрецького шолому халкідського типу без напотиличника і нащічників, з коротким наносником, з отворами по нижньому краю купола для кріплення підкладки чи бармиці. Отвори розташовані попарно. Передні краї надочних вирізів плавно переходять у наносник, їх задні краї обрізані; ймовірно, вони переходили у нащічники, як у коринфських шоломів. Над надочними вирізами рельєфним валиком зображені брови.
Уламки передньої частини шолому халкідського типу (за Є. Черненком – аттичного), знайдені у скіфському кургані на Посуллі разом з повним набором озброєння: сокирою, 11 наконечниками списів, 4 бронзовими булавами, 250 наконечниками стріл, бронзовим бойовим поясом і панциром.
Унікальний для Північного Причорномор’я залізний шолом походить з багатого поховання воїна з-під Керчі. Залізні шоломи використовувалися у елліністичний час лише найбагатшими воїнами і полководцями. Зокрема, залізний шолом, за свідченням Плутарха, носив у бою Александр Македонський. Залізний шолом було знайдено у похованні його брата Філіппа ІІІ у Вергині, Греція. Шолом з Керчі належить до аттичного типу з дашком, або псевдоаттичного типу (застарілий термін – «фракійського типу»), які виготовлялися у Греції. Кримська знахідка є першим відомим науці залізним шоломом елліністичного часу (його відкрито у 1834 р.). Подібні шоломи знайдені на Мелосі, у Продромі, Потіданії, а на території Північного Причорномор’я – в Бубуєчі, Молдова. Висловлювалося припущення, що цей шолом міг належати найманцю на службі боспорських царів [14].
Походить з варварського поховання під курганом неподалік Пантикапея («курган Ашика»). У кургані знайдено рештки воїна з повним озброєнням: шоломом, обладунком, поножами, мечем, луком і стрілами. Бронзове наголів’я було склепане з трьох сегментів різних форм і розмірів. Подібно до грецьких шоломів, перероблених скіфами, має отвори по нижньому краю для кріплення підкладки чи бармиці. Проте, на відміну від інших перероблених шоломів (наприклад, шолому з Німфея чи шолому з Солохи), цей екземпляр не був шоломом грецького виробництва з цілим куполом і обрізаними краями, а був доволі грубо зібраний з трьох шматків бронзових виробів (ймовірно, не лише шоломів грецького виробництва). Екземпляр є безперечно продуктом місцевого виробництва варварів, що мешкали на території Боспорського царства. Можливо, не використовувався у бойових умовах, а був створений для покладення у гробницю.