Знакова для скіфської археології знахідка у славетному кургані «Солоха» являє собою перероблений з давньогрецького шолом з обрізаними краями і рядом отворів для кріплення підкладки та/або нащічників. Серед іншого захисного озброєння похованого у кургані є лускати панцир і погано збережені кнеміди.
Володимир Булишин
На зламі 2018 та 2019 років у видавництві Львівського національного університету ім. Івана Франка вийшла монографія доцента кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Ярослава Онищука «Населення Західної Волині та Західного Поділля у першій половині І тис. н. е.: культурно-історичний аспект». Праця, безсумнівно, є певним підсумком у дослідженнях означеної території та означеного часового проміжку, у тому числі – завдяки більш ніж тридцятирічним дослідженням автора. Але тут хотілося б розповісти про одну її доволі цікаву складову: фактично вперше у розгорнутому вигляді опубліковано проміжні результати досліджень у селі Карів Сокальського району Львівщини…
Przemysław Urbańczyk, Co się stało w 1018 roku? Poznań: Zysk i S-ka 2018, 160 s.
Нова книжка польського археолога і історика Пшемислава Урбаньчика, відомого своєю боротьбою з усталеними історіографічними поглядами і постановкою нових, нерідко провокаційних питань з ранньосередньовічної історії Польщі, присвячена найбільш вдалому для князя Болеслава Хороброго року – 1018, коли йому вдалося здобути гегемонію в Центрально-Східній Європі шляхом дипломатичних успіхів і вдалого військового походу на Київ. Розповідь спирається переважно на інформації основного джерела про ті події – хроніку Тітмара Мерзебурзького з додатком авторських інтерпретацій подій, тому видання не має наукового апарату, а автор обмежився лише посиланнями на джерела і зовсім невеликим списком літератури (з 5 позицій) наприкінці книжки.
Пошкоджений античний бронзовий шолом, знайдений у скіфському кургані в Криму. Поховання в Талаєвському кургані біля Сімферополя належило скіфському заможному воїну IV ст. до Р.Х. Серед інвентарю поховання були шолом, обладунок, бойовий пояс, чекан, горит зі стрілами, списами і дротиками, посудом і предметами побуту.
Бронзовий шолом з розкопок 2013 р. на території городища Артезіан. Засноване у VI ст. до Р.Х. городище було одним з осередків Боспорського царства. Хоча у низці повідомлень ЗМІ про цю знахідку йшлося про шолом “римського типу” [1], з опублікованих фотографій артефакту можна зробити висновок, що знайдено шолом халкідського типу, що датується, ймовірно, IV ст. до Р.Х.