Архіви позначок: Річ Посполита

Крилаті гусари. 10 легендарних військових загонів

Номер 9. Крилаті гусари

Попередній

Польські гусари. 1605 р.

Гусари були гордістю і окрасою польської армії Нового часу. Один із найвидатніших полководців в світі, шведський король Густав Адольф, начебто сказав про них: “Якби в мене була така кіннота, з моєю піхотою я б цього ж року отаборився у Константинополі”. Історія крилатих гусар нерозривно пов’язана з Україною. Українські землі перебували у складі Польського королівства з XIV ст. У цій державі вже наприкінці XV ст. з’являються загони легкоозброєних вершників угорського типу, які отримують назву гусарів. Вони почали вправно воювали зі списом і щитом проти турецьких і європейських супротивників у той час, коли європейська кіннота відмовилася від такої тактики і перейшла на вогнепальну зброю.  Читати далі

Дні Мінерви: Українські козаки першої половини XVII ст.

Дні Мінерви: Українські козаки першої половини XVII ст.

12 травня 2017 р. на історичному факультеті відбудеться відкрита лекція історика одягу, художника і скульптора Сергія Шаменкова «Українські козаки першої половини XVII ст.: одяг, спорядження, озброєння, тактика».
Вступне слово матиме кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олексій Сокирко.
Читати далі

Виставка зброї в Національному музеї історії України

Виставка "Зброя в колекції НМІУ: від давнини до сучасності"

Виставка “Зброя в колекції НМІУ: від давнини до сучасності”

У Національному музеї історії України триває виставка “Зброя в колекції НМІУ: від давнини до сучасності”. У експозиції представлені зразки озброєння від кам’яного віку до ХХІ століття. Колекція зброї різних епох в історичному музеї налічує понад 3 тисячі одиниць зберігання. Її створення розпочалося ще у ХІХ столітті силами приватних колекціонерів, істориків та археологів В. Хвойки, О. Бобринського, Є. Зноско-Боровського, В. Антоновича, М. Біляшівського, О. Гансена та ін. Велика кількість предметів озброєння надійшла з київського Музею західноєвропейського і східного мистецтва, що зберігав речі, зібрані Б. Ханенком. У роки Другої світової війни частина колекції історичного музею була втрачена. Зараз музей поповнюється зразками зброї, що походять з археологічних розкопок, або передаються правоохоронними органами і меценатами. Читати далі

У Володимирі хочуть відновити земляні вали замку ХІІІ–ХVІ ст.

Проект вежі

Проект вежі

17 січня у Володимир-Волинській міській раді відбувся круглий стіл-обговорення проекту з реставрації та музеєфікації середньовічних земляних валів. Обговорювалася доля пам’ятки містобудування та архітектури “Земляні вали замку ХІІІ–ХVІ ст.” та пам’ятки археології “Городище – Вали ІХ–ХІІІ ст.” Державного історико-культурного заповідника “Стародавній Володимир”. Читати далі

Військова справа Молдавського князівства XIV–XVII ст.

mdМалозаселені землі межиріччя Дністра і Прута, а також Прута і Сірета, де здавна прокочувалися хвилі міграцій германців, слов’ян та кочовиків, довгий час стояли осторонь державотворчих процесів. Як і на сусідніх територіях, після монголо-татарської навали тут панувала Золота Орда. Проте у XIV ст. Орда, а також Угорщина, що почала зазіхати на цей регіон, переживають не найкращі часи. В результаті у 1359 р. воєводі Богдану вдалося утворити власну самостійну державу у басейні річки Молдова. У тогочасних джерелах країну, де правив Богдан, називали по-різному: Пониззя, Русо-Влахія, Молдо-Славія, Богданія; з кінця XIV ст. за регіоном закріпилася назва Земля (Країна) Молдавська.

Вже за правління Богдана до складу Молдавії входить Шипинська земля – правобережжя Дністра з містами Шипинці, Хмелів і Хотин (сучасна Чернівецька область). Читати далі