Шолом грецької роботи, халкідського типу V за Г. Пфлюґом, знайдений на території Пастирського городища скіфського часу в Середньому Подніпров’ї. Разом з коринфським шоломом з Ромейкова і халкідськими шоломами з Німфея і землі мірзи Кекуватського, цей екземпляр є непереробленим. Серед інших шолом з Пастирського вирізняється одним з найкращих станів збереженості.
Один з перероблених скіфами давньогрецьких шоломів, знайдений не так давно у Приазов’ї в кургані бронзової доби зі впускним скіфським похованням. Може відноситися до халкідського чи більш раннього коринфського типу античних шоломів.
Опис: купол бронзового давньогрецького шолому халкідського типу без напотиличника і нащічників, з коротким наносником, з отворами по нижньому краю купола для кріплення підкладки чи бармиці. Отвори розташовані попарно. Передні краї надочних вирізів плавно переходять у наносник, їх задні краї обрізані; ймовірно, вони переходили у нащічники, як у коринфських шоломів. Над надочними вирізами рельєфним валиком зображені брови.
Уламки передньої частини шолому халкідського типу (за Є. Черненком – аттичного), знайдені у скіфському кургані на Посуллі разом з повним набором озброєння: сокирою, 11 наконечниками списів, 4 бронзовими булавами, 250 наконечниками стріл, бронзовим бойовим поясом і панциром.
Бронзовий шолом грецького виробництва, обрізаний кочовиками (скіфами) для носіння разом з бармицею (лускатою або з органічних матеріалів). Знахідка зроблена на місці знищеного кургану в Криму, в 3 км від с. Надежда. Курган входив до складу курганної групи з п’яти великих курганів і був насипаний зверху над похованням ямної культури, де було відкрито загалом 7 поховань. Зі скіфського поховання до Кримського краєзнавчого музею надійшли, крім шолома, залізні і бронзові лусочки, уламки залізного меча, наконечники стріл і уламки амфори. Додаткові дослідження зруйнованого кургану виявили ще більше наконечників стріл і деталей панцира, уламки меча, золота обкладка горита і втулка від наконечника списа. Шолом з Надежди вважають переробленим з давньогрецького шолому хілкідського (А. Мелюкова, Є. Черненко, Є. Черепанова; у термінології радянських авторів переважно вживалася назва «аттичний тип») або корінфського типу (С. Полін і С. Колтухов).
Шолом грецького виробництва, знайдений у скіфському кургані. Не був перероблений. Шоломи коринфського типу мали наносники, великі нащічники у формі трапецій, що сходилися біля наносника (таким чином захищаючи практично все обличчя) і невеликий напотиличник. Такі шоломи могли носити, закриваючи обличчя (глибоко насаджуючи шолом на голову), або з відкритим обличчям (зсуваючи шолом на потилицю, як на гребені з кургану “Солоха”). Таким чином коринфський шолом працював подібно до пізніших середньовічних європейських шоломів з заборолами, які також дозволяли закрити та відкрити обличчя воїна.