Бронзовий шолом грецького виробництва, обрізаний кочовиками (скіфами) для носіння разом з бармицею (лускатою або з органічних матеріалів). Знахідка зроблена на місці знищеного кургану в Криму, в 3 км від с. Надежда. Курган входив до складу курганної групи з п’яти великих курганів і був насипаний зверху над похованням ямної культури, де було відкрито загалом 7 поховань. Зі скіфського поховання до Кримського краєзнавчого музею надійшли, крім шолома, залізні і бронзові лусочки, уламки залізного меча, наконечники стріл і уламки амфори. Додаткові дослідження зруйнованого кургану виявили ще більше наконечників стріл і деталей панцира, уламки меча, золота обкладка горита і втулка від наконечника списа. Шолом з Надежди вважають переробленим з давньогрецького шолому хілкідського (А. Мелюкова, Є. Черненко, Є. Черепанова; у термінології радянських авторів переважно вживалася назва «аттичний тип») або корінфського типу (С. Полін і С. Колтухов).
Опис:
« …Він не кований, а литий» [1]
«Частково пошкоджений шолом, перероблений з аттичного… Вочевидь, такі шоломи мали лускаті набірні напотиличник і нащічники. Проте чи складали вони єдине ціле чи були відокремлені один від одного, поки що не вдалося з’ясувати» [3]
«…Бронзовий шолом напівсферичної форми, дещо сплюснутий з боків… Збереженість шолома непогана, незважаючи на те що у деяких місцях він окислений. Поверхня гладка, найтовстіша лобова частина стінки до 3 мм. На нижньому краї лобової частини є дві неглибокі дугоподібні виїмки на лінії брів, а між ними неширокий виступ (3 см) з рівним горизонтальним краєм. Краї надбрівних заглиблень дещо потовщені і ледве помітно загнуті всередину. Навкруги шолом обрізано; края зрізу нерівні, з багатьма характерними зазубринками. Внизу на шоломі колом в один ряд розміщено маленькі округлі отвори, пробиті на різних рівнях діаметром 3–4 мм. Відстань між ними 0,9–1,4 см, отвори пробиті неохайно – їх рвані краї на зовнішній поверхні навіть не заглянцовані. При порівнянні з ретельністю обробки поверхні шолома вони видаються вторинними. Крайні отвори поряд з кінцями надбрівних виїмок більшого діаметра (6 мм) і знаходяться від останніх на 3,5 см. Поряд з ними розміщено додаткові маленькі отвори чотирикутної форми, пробиті на відміну від інших зовні. Всередині їх краї старанно загладжені. Металографічний аналіз шолома… показав, що він литий, лиття високої якості. Окремі частини пізніше піддавались додатковому проковуванню. Спереду на шоломі є чимало борозен, які, очевидно, залишались від ударів зброєю. Ретельний огляд шолома запевняє нас, що це імпортний античний шолом, який переробили і обрізали» [4]
«Бронзовий шолом доброї збереженості, з одного боку пошкоджений окислами …Шолом напівсферичний, дещо здавлений з боків (Прим. У правій частині шолома, ймовірно, при видаленні окислів без спроби відновлення металу, утворилася велика лакуна). Поверхня гладка, ретельно оброблена, з потовщеною лобною частиною до 0,3 см. На нижньому краї лобної частини наявні залишки двох неглибоких дугоподібних надочних вирізів, розділені слабким виступом наносника шириною 3 см з рівним горизонтальним краєм. Краї надочних виїмок потовщені і дещо загнуті всередину. Знизу по колу шолом обрізаний. Краї обрізу нерівні, з численними характерними задирками. Вздовж обрізу розташований нерівний ряд дрібних круглих отворів діаметром 3–4 мм, пробитих зсередини на різному рівні на відстані 0,9–1,4 см між ними. Отвори пробиті грубо, їх рвані краї на зовнішній поверхні не завальцовані. Крайні отвори поруч з надочними виїмками мають великий діаметр – 6 мм і знаходяться від останніх у 3,5 см. Поряд з ними наявні дрібні отвори чотирикутної форми, пробиті ззовні, на відміну від інших. Всередині їх краї ретельно загладжені. Спереду на шоломі розташовані численні борозенки, що з’явилися, ймовірно, в результаті ударів зброї» [2]
Датування: IV ст. до Р.Х. (Є. Черепанова), межа VI–V – не пізніше початку V ст. до Р.Х. (С. Полін, С. Колтухов)
Розміри: 20,5 х 17 см, висота 11,5 см
Місце знахідки: с. Надежда Совєтського району Автономної Республіки Крим. Розкопки Є. Н. Черепанової, 1962 р.
Місце зберігання: Центральний музей Тавриди, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим
Публікація: Черепанова О. М. Скіфське поховання з с. Надєжда Кримської області // Археологія. – 1985. – № 50. – С. 62–64; Полин С. В., Колтухов С. Г. Скифское погребение в кургане у с. Надежда в Крыму // Военное дело в скифо-сарматском мире. – С. 162–171.
Література:
1. Мелюкова Е. А. Вооружение скифов. – М.: Наука, 1964.
2. Полин С. В., Колтухов С. Г. Скифское погребение в кургане у с. Надежда в Крыму // Военное дело в скифо-сарматском мире. – С. 162–171.
3. Сударев Н. В. К вопросу об античных шлемах, подвергшихся переделке // Традиции и инновации в материальной культуре древних обществ. – М., 1990. – С. 99–109.
4. Черепанова О. М. Скіфське поховання з с. Надєжда Кримської області // Археологія. – 1985. – № 50. – С. 62–64.
5. Черненко Е. В. Скифский доспех. – К.: Наукова думка, 1968.