Польські військові формування

Марія Лабунька-«Ірина» Коли ліс був наш батько

Автор
Марія Лабунька-«Ірина» Коли ліс був наш батько

Марія Лабунька-«Ірина». Коли ліс був наш батько. – Київ: «Основи», 2015. – 320 с.

Спогади про війну умовно можна поділити на документальні, які педантично описують кожну військову частину, в якій служив автор спогадів, її бойовий шлях і втрати; на меморіальні, в яких автор акцентує увагу тільки на особі, якій присвячені його спогади і на патріотично-виховні, автори яких багато уваги приділяють драматичним моментам війни, героїчним вчинкам своєї армії і військовим злочинам ворожої. «Жіноча» історія ОУН і УПА на Ярославщині Марії Ровенчук-«Ірини» (прізвище після одруження – Лабунька), яка була написана в 1980-х роках в еміграції і на початку 1990-х років в Україні, відрізняється від більшості спогадів емоційністю, психологізмом і побутовістю.

Читати далі

Балаховці. 10 легендарних військових загонів

Автор

Номер 8. Балаховці

Попередній

Загін С. Булака-Балаховича

Може здаватися неймовірним, проте названий іменем легендарного Станіслава Булака-Балаховича загін також воював на українських землях. “Батько Станіслав” спочатку служив у російській імператорській армії, потім деякий час був командиром у Червоній армії, і врешті перейшов на бік “білих”. Спочатку його загін бився з “червоними” у Балтії. Проте у листопаді 1919 року вирішив прийняти білоруське громадянство, заявивши, що воювати за незалежність Білорусі йому ближче, ніж за “білу” ідею. Тим не менш, балаховці залишалися у Естонії до 1920 року. В цей рік відбувся знаменитий похід польсько-української армії на зайнятий більшовиками Київ, і бійці С. Булака-Балаховича приєдналися до нього.

Читати далі

Військово-історична конференція «За Україну, за її волю»

Автор
“За Україну, за її волю”

18–19 травня 2017 р. на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбудеться міжнародна наукова конференція «За Україну, за її волю», присвячена 100-річчю Української армії. Рівно 100 років тому, 18–21 травня 1917 р., відбулася ключова подія – Перший Всеукраїнський військовий з’їзд у Києві, який започаткував процес творення Української Армії. На з’їзд зібралося понад 700 делегатів, що представляли майже 1 мільйон військовиків-українців. Вони виступили за «негайну націоналізацію армії на національно-територіальному принципі», комплектування Чорноморського флоту виключно українцями, висунули вимогу про запровадження української мови у військах. Для практичної реалізації цих вимог з’їзд утворив при Центральній Раді Український генеральний військовий комітет, який невдовзі очолив Симон Петлюра. Перший день роботи цього Комітету, 22 травня, згодом було визнано святом відродження Української Армії.

Читати далі

Відкрито картотеку радянських солдатів Війська Польського

Автор
Фото: Wojskowe Biuro Historyczne
Фото: Wojskowe Biuro Historyczne

Архів Військово-історичного бюро (колишній Центральний військовий архів) Республіки Польща планує зробити доступним картотеку солдатів радянської армії, які служили у “людовому” Війську Польському у воєнний і післявоєнний період. Протягом 1943–1968 рр. через збройні сили Польської Народної Республіки пройшло близько 21 тис. радянських солдатів.

Читати далі

Військова справа Молдавського князівства XIV–XVII ст.

Автор

mdМалозаселені землі межиріччя Дністра і Прута, а також Прута і Сірета, де здавна прокочувалися хвилі міграцій германців, слов’ян та кочовиків, довгий час стояли осторонь державотворчих процесів. Як і на сусідніх територіях, після монголо-татарської навали тут панувала Золота Орда. Проте у XIV ст. Орда, а також Угорщина, що почала зазіхати на цей регіон, переживають не найкращі часи. В результаті у 1359 р. воєводі Богдану вдалося утворити власну самостійну державу у басейні річки Молдова. У тогочасних джерелах країну, де правив Богдан, називали по-різному: Пониззя, Русо-Влахія, Молдо-Славія, Богданія; з кінця XIV ст. за регіоном закріпилася назва Земля (Країна) Молдавська.

Вже за правління Богдана до складу Молдавії входить Шипинська земля – правобережжя Дністра з містами Шипинці, Хмелів і Хотин (сучасна Чернівецька область).

Читати далі