
Марія Лабунька-«Ірина». Коли ліс був наш батько. – Київ: «Основи», 2015. – 320 с.
Спогади про війну умовно можна поділити на документальні, які педантично описують кожну військову частину, в якій служив автор спогадів, її бойовий шлях і втрати; на меморіальні, в яких автор акцентує увагу тільки на особі, якій присвячені його спогади і на патріотично-виховні, автори яких багато уваги приділяють драматичним моментам війни, героїчним вчинкам своєї армії і військовим злочинам ворожої. «Жіноча» історія ОУН і УПА на Ярославщині Марії Ровенчук-«Ірини» (прізвище після одруження – Лабунька), яка була написана в 1980-х роках в еміграції і на початку 1990-х років в Україні, відрізняється від більшості спогадів емоційністю, психологізмом і побутовістю.



