Архіви позначок: археологія

Шолом з Журавки

Крім шоломів грецьких типів, скіфи і інше населення Північного Причорномор’я могли використовувати шоломи з залізних лусок і пластин. Деталі від них досить часто зустрічаються у могилах важкоозброєних воїнів. Пластини, ймовірно від шолому, були знайдені в скіфському кургані в с. Журівка. Конструктивна особливість однієї з пластин дозволила Е. Ленцу інтерпретувати знахідку як частину пластинчастого шолому, що мав вирізи для обличчя.

Читати далі

Халкідські шоломи з Ольвії

Мешканці грецького полісу Ольвії, ольвіополіти, та місцеве варварське населення використовували в період античності шоломи грецьких типів. Про це нам говорять, зокрема, зображення з о. Березань і дві знахідки шоломів. Точне місце і обставини виявлення обох екземплярів невідомі. Один з них був обрізаний, подібно до екземплярів з кургану “Солоха” чи зі Стовп’яг.

Читати далі

Шолом з кургану “Солоха”

Знакова для скіфської археології знахідка у славетному кургані «Солоха» являє собою перероблений з давньогрецького шолом з обрізаними краями і рядом отворів для кріплення підкладки та/або нащічників. Серед іншого захисного озброєння похованого у кургані є лускати панцир і погано збережені кнеміди.

Читати далі

Дружина королів-вигнанців чи «бригада», що контролювала «Бурштиновий шлях»

Обкладинка монографії Ярослава Онищука

Володимир Булишин

На зламі 2018 та 2019 років у видавництві Львівського національного університету ім. Івана Франка вийшла монографія доцента кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Ярослава Онищука «Населення Західної Волині та Західного Поділля у першій половині І тис. н. е.: культурно-історичний аспект». Праця, безсумнівно, є певним підсумком у дослідженнях означеної території та означеного часового проміжку, у тому числі – завдяки більш ніж тридцятирічним дослідженням автора.  Але тут хотілося б розповісти про одну її доволі цікаву складову: фактично вперше у розгорнутому вигляді опубліковано проміжні результати досліджень у селі Карів Сокальського району Львівщини…

Читати далі

Пшемислав Урбаньчик, “Що сталося в 1018 році?”

Przemysław Urbańczyk, Co się stało w 1018 roku? Poznań: Zysk i S-ka 2018, 160 s.

Нова книжка польського археолога і історика Пшемислава Урбаньчика, відомого своєю боротьбою з усталеними історіографічними поглядами і постановкою нових, нерідко провокаційних питань з ранньосередньовічної історії Польщі, присвячена найбільш вдалому для князя Болеслава Хороброго року – 1018, коли йому вдалося здобути гегемонію в Центрально-Східній Європі шляхом дипломатичних успіхів і вдалого військового походу на Київ. Розповідь спирається переважно на інформації основного джерела про ті події – хроніку Тітмара Мерзебурзького з додатком авторських інтерпретацій подій, тому видання не має наукового апарату, а автор обмежився лише посиланнями на джерела і зовсім невеликим списком літератури (з 5 позицій) наприкінці книжки.

Читати далі