Унікальне за своїм складом і збереженістю поховання скіфського воїна у кургані біля с. Гладківщина на Черкащині містило повний набір озброєння вершника. Крім меча, стріл і трьох наконечників списів, у похованні знайдено пластинчастий панцир, що складався з панцирної сорочки з короткими рукавами, броньованого пластинами поясу, панцирних штанів, посиленого залізними пластинами наспинного щита-пелерини, а також залізного лускатого шолома. Комплекс з Гладківщини став всесвітньо відомим завдяки натурній реконструкції О. Мінжуліна, що часто відтворюється у популярних виданнях.
Опис: шолом, набраний з рядів лусочок, прикріплених заокругленими кінцями догори, з нащічниками з вирізами, прикритими на одному нащічнику округлим клапаном, і напотиличником.
«Лускатий набірний шолом лежав у похованні на лівому боці, лобною частиною догори у здавленому стані. Відрізняючись кількома конструктивними деталями побудови, він, як і шолом V ст. до н.е. з поховання біля с. Нова Розанівка, мав рухомі довгі нащічники і напотиличник. Можливо, близьким до нього був лускатий шолом з поховання № 1 кургану № 6 біля с. Олександрівка. Однак через стислість опису і надмірну схематичність опублікованого креслення конструкція цього шолома залишилася не зовсім ясною, тому назвати його аналогом нашого обладунку, на жаль, не видається можливим.
Пластини набору шолома нашиті на шкіряну основу за таким само принципом, як у решти обладунку. Дещо витягнутий напівсферичний верх від маківки до напотиличника і налоб’я включно оперезаний 14 рядами пластин, нижня прямокутна частина яких пришита до основи, а вільна округла – обернена догори. Аналогічним чином розташовані пластини шолома, зображеного, на думку С. А. Скорого, на скульптурній голові людини в центральній частині кінського наносника зі Свищар (Болгарія, V ст. до н.е.)» [1]
«Лускатий шолом з напотиличником і пластинчастими нащічниками лежав у похованні в головах. Нащічники шолома одночасно виконували функції опліччя. Характерним є те, що луски шолома і напотиличника набрані згори донизу і мають правий і лівий порядок набору, а ряди набору нащічників ідентичні решті обладунків. Вірогідно, така конструкція більш надійно захищає голову воїна.
Необхідно також відзначити, що у верхній частині нащічників є спеціальні отвори (2х4 см), обшиті кантами. На одному з них виявлений набраний з пластин і обшитий кантом клапан. Ймовірно, що ці отвори служили слуховими вікнами, а клапани – для їх прикриття. При розчищенні і реставрації на зворотному боці клапана знайдена подовжена пластина, кінці якої, що виходили за межі клапана, мали отвори, призначені, вірогідно, для кріплення разом з клапаном.
Знахідки подібних шоломів дуже рідкісні, одним з них є шолом з Новорозанівки… Конструктивно шолом з Гладківщини можна вважати за своїми захисними функціями більш надійним, ніж шолом з Новорозанівки» [3]
Датування: середина – друга половина V ст. до Р.Х.
Розміри: –
Місце знахідки: с. Гладківщина, Золотоніський район, Черкаська область
Місце зберігання: Черкаський археологічний музей
Публікація: Григорьев В. П. Захоронение тяжеловооруженного скифского воина у с. Гладковщина // Древности скифов. – К., 1994. – С. 63–79.
Література:
1. Григорьев В. П. Захоронение тяжеловооруженного скифского воина у с. Гладковщина // Древности скифов. – К., 1994. – С. 63–79.
2. Мінжулін О. І. Реконструкція захисного озброєння скіфського воїна з поховання V ст. до н.е. біля с. Гладківщина // Золото степу. Археологія України. – К., Шлезвіг, 1991. – С. 137–142.
3. Минжулин А. И. Защитное вооружение воина-лучника V–IV вв. до н.э. из кургана у сел. Гладковщина (реставрация и научная реконструкция) // Советская археология. – 1988. – № 4. – С. 116–126.
4. Черненко Є. В. Лицарі Великої Скіфії // Золото степу. Археологія України. – К., Шлезвіг, 1991. – С. 131–135.