У 1936 р. до Білгород-Дністровського музею був переданий шолом з колишнього приватного зібрання поміщика Акулича, який проводив аматорські розкопки в районі Дністровського лиману і знайшов шолом біля села Аккембет (Біленьке). Шолом належить до типу Монтефортіно, що використовувався кельтами і їх сусідами у IV–I ст. до Р.Х. Г. Казакевич пов’язує появу цих шоломів у західній частині Північного Причорномор’я з розселенням кельтів-бритолагів, згаданих у декреті Протогена.
Читати далі
Бронзовий шолом разом з іншими предметами (сітулою, кінським спорядженням, наконечниками списів) випадково відкрито у 1903 р. на місці ймовірного зруйнованого поховання. Шолом належить до типу Монтефортіно, які використовувалися кельтами та їх сусідами протягом IV–I ст. до Р.Х. Зокрема, такі шоломи відомі і з території Північного Причорномор’я. У фаховій літературі існує дискусія з приводу їх датування і шляхів їх потрапляння до Причорномор’я. Також немає одностайної думки, хто міг носити шоломи типу Монтефортіно в цьому регіоні: висловлюються припущення, що їх носили кельти-бритолаги, сармати і пізні скіфи. У своїй новітній праці О. Симоненко припустив, що шоломи Монтефортіно могли бути привезені іспанськими союзниками Мітридата, подарованими чи проданими галатам або сарматам [10, с. 166].
Читати далі
Під час розкопок античного поселення на Чокрацькому мисі у Криму був знайдений фрагмент бронзового шолома. Поселення, що виникло вже у VI ст. до Р.Х., проіснувало недовго, але відродилося у часи Мітридатових війн. Остаточна загибель посилення відноситься до середини останньої чверті І ст. до Р.Х. Знайдений фрагмент був ідентифікований М. Трейстером як частина елліністичного шолому типу, який він назвав «аттичним», а інші автори вживають назву «псевдоаттичний». Відкриття дозволило посунути дату використання шоломів цього типу в Північному Причорномор’ї до І ст. до Р.Х.
Читати далі
З Кам’янки-Дніпровської в Нижньому Подніпров’ї походить шолом типу, що в різних публікаціях називався фракійським, південногрецьким, аттичним і псевдоаттичним. Подібні шоломи походять з Балкан, Малої Азії і Північного Кавказу, і датуються в межах IV–III ст. до Р.Х., а у варварському контексті і значно пізніше. Археологічний контекст шолому з Кам’янки-Дніпровської невідомий, шолом знайдений на розораному полі. Євген Черненко зарахував шолом до скіфських старожитностей, а Олександр Симоненко відніс його до сарматського часу. О. Симоненко також висловив припущення, що шолом міг перебувати у складі одного з «дивних комплексів» часів Мітридатових війн.
Читати далі
У впускному похованні кургану № 12 біля м. Покров Дніпропетровської області археологи знайшли чимало предметів озброєння, серед яких було два набори обладунків і два щити. Частина лусочок і пластин видовженої форми не вписувалася у конструкцію жодного з двох панцирів, тому Є. В. Черненко припустив, що вони належать до бойового пояса. М. Горелик натомість порахував, що складений з цих пластин пояс мав бути широким і коротким (близько 19 см) і припустив належність цих пластин до деталей набірного шолома.
Читати далі