Бронзовий шолом разом з іншими предметами (сітулою, кінським спорядженням, наконечниками списів) випадково відкрито у 1903 р. на місці ймовірного зруйнованого поховання. Шолом належить до типу Монтефортіно, які використовувалися кельтами та їх сусідами протягом IV–I ст. до Р.Х. Зокрема, такі шоломи відомі і з території Північного Причорномор’я. У фаховій літературі існує дискусія з приводу їх датування і шляхів їх потрапляння до Причорномор’я. Також немає одностайної думки, хто міг носити шоломи типу Монтефортіно в цьому регіоні: висловлюються припущення, що їх носили кельти-бритолаги, сармати і пізні скіфи. У своїй новітній праці О. Симоненко припустив, що шоломи Монтефортіно могли бути привезені іспанськими союзниками Мітридата, подарованими чи проданими галатам або сарматам [10, с. 166].

Опис: бронзовий кутий шолом типу Монтефортіно, з невеликим напотиличником, циліндричним навершям і слідами від нащічників

«Шолом – з циліндричним порожнистим навершям. По краю шолома і під дашком (В. Шилов дашком вважав напотиличник. – UIA) розміщений валик з косими насічками. В центрі дашка – отвір. На тулії шолома, на дашку і на наверші кнопки – погано помітний орнамент» [14]

«Бронзовий шолом з півсферичним, дещо сплющеним з боків наголовком, увінчаний циліндричним навершям і невеличким напотиличником… З обох боків наголовка біля його краю було по два отвори з рештками заліза в них (сліди кріплення нащочників). У центрі напотиличника – також невеликий отвір. По краю наголовка проходить рельєфний валик, покритий косими насічками по обох боках шолома; валик заходить під напотиличник. Нижня частина наголовка вище отворів для прикріплення нащочників орнаментована двома паралельними лініями з крапковою лінією між ними. Нижче її по наголовнку проходить смуга насічок завширшки 1 см; по основі наголовка, вище валика, – ще дві паралельні лінії з крапковим орнаментом між ними. Нижня частина навершя прикрашена парними прокресленими арками. Фронтальна частина шолома (тобто протилежна напотиличнику) оздоблена «пальметою», за визначенням Л. Якуніної-Іванової. І. В. Фабриціус вважає, що це зображення стилізованого баранячого черепа з рогами» [11]

«Бронзовий кутий шолом. Тулія дзвоноподібна, з коротким напотиличником і потовщеним краєм, покритим косими насічками, що імітують витий орнамент. На фронтальній частині гравіроване стилізоване зображення носа і вусів. Околиця шолома орнаментована трьома паралельними врізними лініями, між якими – два ряди крапок і смуга шевронного орнаменту. По два отвори для кріплення шарніра нащічників розміщені по боках тулії, в них збереглися залізні заклепки. На напотиличнику – гравіровані трикутники, заповнені крапками і увінчані колами, в центрі його – отвір діаметром 0,4 см. Кнопка навершя усічено-конічна, порожниста, розділена навпіл подвійною врізною лінією. Кожна половина орнаментована рядом подвійних врізних арок» [5]

«Група 1… Типологічні ознаки цієї групи такі: дзвоноподібна, інколи звужена донизу тулія переходить у вузьку шийку навершя, увінчаного усічено-конічною полою кнопкою; напотиличник неширокий, в центрі – отвір для кріплення підборідних ременів; кнопка навершя орнаментована одним – двома рядами гравірованих арок; околиця прикрашена пояском з двох врізних ліній, простір між якими заповнений шевронним орнаментом, іноді з лінією крапок над ним; край тулії потовщений і оформлений косими насічками, що імітують шнур. По краю напотиличника їх немає, а в центрі фронтальної частини насічки розірвані складною рослинною и геометричною композицією; на напотиличнику – фриз з гравірованих трикутників вершинами догори… заповнених крапковим орнаментом» [9]

«Слідів лиття (швів, напливів, заусенців тощо) немає на тих шоломах, які я досліджував de visu (Біленьке, Весела Долина, Мар’ївка, Привілля…)… Порожнисті кнопки навершів шоломів з Біленького, Мар’ївки і інших з цієї групи… складають враження литих» [4]

Датування: кінець V – початок ІІІ ст. до Р.Х. (М. Трейстер), кінець ІІІ–ІІ ст. до Р.Х. (Ю. Зайцев), ІІІ–І ст. до Р.Х. (Б. Раєв, О. Симоненко), ІІ–І ст. до Р.Х. (О. Симоненко), друга половина І ст. до Р.Х. (В. Шилов).

Розміри: висота – 21,5 см; внутрішні розміри – 22 х 19,5 см; вага – 989 г.

Місце знахідки: с. Мар’ївка, Доманівський район, Миколаївська область

Місце зберігання: приватна збірка Л. Якуніної-Іванової, з 1982 р. – Державний музей образотворчого мистецтва ім. О. С. Пушкіна, Москва № ІІ 1е 2957

Публікація: Jakounina-Ivanova L. Une Trouvaille de l’âge de La Téne dans la Russie meridionale // Eurasia Septentrionalis Antiqua. – 1927. – № 1. – P. 101–106; Симоненко О. В. Пізньоскіфський комплекс з Мар’ївки Миколаївської області // Археологія. – 1986. – № 55. – С. 80–88.

Література:

1. Казакевич Г. М. Про етрусько-італійські та кельтські шоломи у північному Причорномор’ї // Археологія. – 2009. – № 3. – С. 19–25.

2. Раев Б. А., Симоненко А. В., Трейстер М. Ю. Этрусско-италийские и кельтские шлемы в Восточной Европе // Древние памятники Кубани. / Под ред. А. М. Ждановского, И. И. Марченко. – Краснодар, 1990. – С. 128, рис. 39, 1, 2.

3. Симоненко А. В. Кельто-италийские шлемы на территории Восточной Европы // Памятники бронзового и раннего железного веков Поднепровья. / Отв. ред. И. Ф. Ковалева. – Днепропетровск: ДГУ, 1987. – С. 105 – 106, рис. 2, 1.

4. Симоненко А. В. Об изготовлении шлемов типа Монтефортино // Европейская Сарматия. Сборник, посвященный Марку Борисовичу Щукину. / Отв. ред. Д. А. Мачинский. – Санкт-Петербург: Нестор-История. – С. 116–124.

5. Симоненко А. В. Позднескифский комплекс из с. Марьевка Николаевской области // Золото, конь и человек. Сборник статей к 60-летию Александра Владимировича Симоненко. – К.: КНТ, 2012. – С. 99–106.

6. Симоненко А. В. Римский импорт у сарматов Северного Причерноморья. – Санкт-Петербург: СПбГУ; Нестор-История, 2011. – С. 9, 218–219, рис. 2, рис. 7, 1.

7. Симоненко А. В. Сарматские всадники Северного Причерноморья. – Санкт-Петербург: СПбГУ, Нестор-История, 2010. – C. 137, рис. 110, рис. 111, рис. 112, 1; Изд. 2-е, исправленное и дополненное. – К.: Видавець Олег Філюк, 2015. – C. 166, 167, рис. 53.

8. Симоненко А. В. Тридцать пять лет спустя: послесловие-комментарий // Хазанов А. М. Избранные научные труды. Очерки военного дела сарматов. / Никоноров В. П., Симоненко А. В. (ред.). – Санкт-Петербург: СПбГУ, 2008. – С. 264.

9. Симоненко А. В. Шлемы сарматского времени из Восточной Европы // Stratum Plus. – 2014. – № 4. – С. 249–284.

10. Симоненко О. В. Вироби з Близького Сходу у сарматів Північного Причорномор’я // Археологія та давня історія України. – К., 2016. – Вип. 2 (19). – С. 165–173, рис. 1, 1.

11. Симоненко О. В. Пізньоскіфський комплекс з Мар’ївки Миколаївської області // Археологія. – 1986. – № 55. – С. 63–68.

12. Трейстер М. Ю. Кельти в Північному Причорномор’ї // Археологія. – 1992. – № 2. – С. 37–50.

13. Трейстер М. Ю. Этрусский импорт в Северном Причерноморье и пути его проникновения // Античная цивилизация и варварский мир в Подонье-Приазовье. / Отв. ред. Б. А. Раев. – Новочеркасск, 1987. – С. 13.

14. Шилов В. П. «Кельтские» бронзовые шлемы в степях Восточной Европы // Проблемы советской археологии. – Москва: Наука, 1978. – С. 109–112.

15. Jakounina-Ivanova L. Une Trouvaille de l’âge de La Téne dans la Russie meridionale // Eurasia Septentrionalis Antiqua. – 1927. – № 1. – P. 100–103, fig. 8.

16. Raev B. A., Simonenko A. V., Treister M. Ju. Etrusco-Italic and Celtic Helmets in Eastern Europe // Jahrbuch des Römisch-Germanisch Zentralmuseums Mainz. – 1991. – № 38 (2). – P. 483, fig. 20.

17. Simonenko A. V. Bewaffnung und Kriegswesen der Sarmaten und späten Skythen im nördlichen Schwarzmeergebiet // Eurasia Antiqua. – 2001. – № 7. – S. 252, Abb. 31, 1.

До переліку