Статті

Фаустпатрон. 10 зразків славетної зброї в Україні

Автор

Номер 7. Фаустпатрон

Попередній

Боєць Люфтваффе з FP 1. Фото Bundesarchiv

“Кулачний патрон” (Faustpatrone) та “Броньований кулак” (Panzerfaust) були надзвичайно ефективною зброєю завдяки кумулятивному ефекту – концентрації вибуху снаряду в певному напрямку. Під час Другої світової війни танки стали домінувати на полі бою. Танки швидко вдосконалювалися і нарощували броню, через що протитанкові рушниці скоро ставали застарілими. Армії обох сторін конфлікту відчували нагальну потребу в зброї оборони, що дозволяла б солдату самому підбити танк, і водночас не заважала б йому переміщуватися разом з іншими піхотинцями.

Читати далі

Гладіус. 10 зразків славетної зброї в Україні

Автор

Номер 6. Гладіус

Попередній

Гладіус “помпейського типу”

Меч римських легіонерів був невеликим за розміром – 65–85 см, але дуже ефективним у бою. Його прототипом була зброя іспанських іберів. Коли у ІІІ ст. до Р.Х. римляни зустрілися з їх клинками, вони відчули всю ефективність коротких мечів на собі. Відтоді “іспанський меч” – “gladius hispaniensis” – став головною зброєю римської піхоти. Меч мав твердий загартований клинок з гострими краями. Спочатку основною функцією гладіуса був укол, тому до середини І ст. до Р.Х. мечі мали довгі вузькі кінці. Згодом легіонери поєднують колольні та рубильні удари, через що клинок гладіуса отримує паралельні краї, а вістря для уколу зменшується.

Читати далі

Гусарський спис. 10 зразків славетної зброї в Україні

Автор

Номер 5. Гусарський спис

Попередній

Гусари в повному озброєнні. XVII ст.

Довгі списи “крилатих” гусарів були зброєю, що тримала ворогів Речі Посполитої у страху. Під впливом поширення вогнепальної зброї у XVI столітті західноєвропейська кавалерія відмовилася від списів на користь карабінів і пістолів. Однак стріляла кавалерія гірше, ніж піхота, і вершники втратили провідну роль на полі бою. Проте у Польщі (а з 1569 у всій Речі Посполитій) кіннота була головною у війську, і причиною цьому були гусарські списи.

Гусари початково були легкою кіннотою, що мала полегшений обладунок. Тим не менш, вона звикла воювати по-рицарськи – атакуючи ворога затиснутим під пахвою списом і захищаючись щитом. Від щита гусари Речі Посполитої згодом відмовилися, натомість вони одягнулися у кіраси і шоломи.

Читати далі

Томпсон. 10 зразків славетної зброї в Україні

Автор

Номер 4. Томпсон

Попередній

“Томпсон” з Національного військово-історичного музею України. Червоноармійці з “Томпсонами”

Легендарний автомат американських ґанґстерів та ФБР був насправді пістолетом-кулеметом – автоматичною зброєю під пістолетний патрон. Робота над цією зброєю розпочалася у 1917 році для потреб американських солдатів, які воювали у Європі в Першій світовій війні. Однак пістолет-кулемет генерала Джона Томпсона поступив у виробництво вже після її завершення. У міжвоєнний період “Томмі-ґан”, як називали пістолет-кулемет, став надзвичайно поширеним у кримінальному світі Сполучених Штатів. А звідти він потрапив і в голлівудські стрічки, що додало зброї Томпсона упізнаваності і популярності в народі. Коли ж у 1941 році США вступили у Другу світову війну, ці пістолети-кулемети змогли задовольнити потребу армії і Корпусу морської піхоти у великій кількості автоматичної зброї.

Читати далі

Нарізний мушкет. 10 зразків славетної зброї в Україні

Автор

Номер 3. Нарізний мушкет

Попередній

Реконструкція ВІК «Курінь Печерської сотні Опанаса Предримирського Київського реєстрового полку» http://www.17c.com.ua/

Нарізна зброя є більш досконалою, ніж гладкоствольна – спіральні нарізи всередині стволів змушують кулю крутитися у польоті, через що кулі летять далі, а влучають у ціль точніше. Нарізні стволи (нім. Gewinde – “нарізка”, звідси гвинт, гвинтівка) з’явилися вже у XV столітті з широким поширенням ручної вогнепальної зброї. Упродовж XVII століття нарізні мушкети були дуже поширені серед шляхтичів, які їх використовували… на полюванні. Причиною цьому була складність їх заряджання. Для цього слід було виконати всі ті ж вправи, що і для заряджання гладкоствольних мушкетів, але кулю в нарізні мушкети треба було вбити у ствол спеціальним шомполом. У результаті з цієї зброї можна було зробити максимум один постріл у хвилину. Для війська же час заряджання був критичним – низька ефективність тогочасної зброї компенсувалася за рахунок залпової стрільби і частоти пострілів.

Читати далі