Крим

Шолом з «кургану Ашика»

Автор

Походить з варварського поховання під курганом неподалік Пантикапея («курган Ашика»). У кургані знайдено рештки воїна з повним озброєнням: шоломом, обладунком, поножами, мечем, луком і стрілами. Бронзове наголів’я було склепане з трьох сегментів різних форм і розмірів. Подібно до грецьких шоломів, перероблених скіфами, має отвори по нижньому краю для кріплення підкладки чи бармиці. Проте, на відміну від інших перероблених шоломів (наприклад, шолому з Німфея чи шолому з Солохи), цей екземпляр не був шоломом грецького виробництва з цілим куполом і обрізаними краями, а був доволі грубо зібраний з трьох шматків бронзових виробів (ймовірно, не лише шоломів грецького виробництва). Екземпляр є безперечно продуктом місцевого виробництва варварів, що мешкали на території Боспорського царства. Можливо, не використовувався у бойових умовах, а був створений для покладення у гробницю.

Читати далі

Халкідський шолом з землі мірзи Кекуватського

Автор

Цілий бронзовий шолом IV ст. халкідського (у деяких авторів – аттичного) типу, знайдений у похованні на території Боспорського царства. Халкідський тип шоломів був поширений у VI–IV ст. до Р.Х. у давній Греції, на Балканах і в сусідніх з грецькими колоніями землях. Шолом належить до халкідського типу V – пізнього типу, поширеного у IV ст. до Р.Х.

Читати далі

Халкідський шолом з Надежди

Автор

Бронзовий шолом грецького виробництва, обрізаний кочовиками (скіфами) для носіння разом з бармицею (лускатою або з органічних матеріалів). Знахідка зроблена на місці знищеного кургану в Криму, в 3 км від с. Надежда. Курган входив до складу курганної групи з п’яти великих курганів і був насипаний зверху над похованням ямної культури, де було відкрито загалом 7 поховань. Зі скіфського поховання до Кримського краєзнавчого музею надійшли, крім шолома, залізні і бронзові лусочки, уламки залізного меча, наконечники стріл і уламки амфори. Додаткові дослідження зруйнованого кургану виявили ще більше наконечників стріл і деталей панцира, уламки меча, золота обкладка горита і втулка від наконечника списа. Шолом з Надежди вважають переробленим з давньогрецького шолому хілкідського (А. Мелюкова, Є. Черненко, Є. Черепанова; у термінології радянських авторів переважно вживалася назва «аттичний тип») або корінфського типу (С. Полін і С. Колтухов).

Читати далі

Халкідський шолом з Німфея

Автор

Бронзовий шолом грецького виробництва халкідського типу давньогрецьких шоломів, який об’єднує шоломи VI–IV ст. до Р.Х. з яйцеподібним куполом, відкритим обличчям з наносником, невеликим напотиличником, відкритими вухами і округлими (нерухомими і рухомими) нащічниками. Не зазнав переробки. Знайдений на території Боспорського царства, де у часи Археанактидів ховали варварську знать, що користувалася грецькими шоломами, поножами і лускатими металевими панцирами скіфів [1, с. 59].

Читати далі

Ліноторакс. 10 обладунків в Україні

Автор

Номер 2. Ліноторакс

Попередній

Воїн у лінотораксі. Одеський археологічний музей

На Півдні України, починаючи з VII століття до Р.Х. грецькі колоністи почали засновувати власні торгові поселення і поліси. У Тіру, Ольвію, Херсонес, Феодосію, Пантікапей та ін. міста Північного Причорномор’я греки перенесли свою військову організацію і озброєння. Елліни були перш за все піхотинцями, основу полісних армій складали важкоозброєні гопліти, вишикувані у фаланги – тісний стрій у кілька шеренг. Вони мали на озброєнні списи і мечі, а для захисту користувалися круглими щитами, шоломами і панцирами.

У віддалених від Греції та не так багатих причорноморських полісах металеві кіраси були рідкістю. Більшість місцевих грецьких воїнів носила або лускаті скіфські панцирі, або ліноторакси. Слово “ліноторакс” перекладається з грецької як “лляний обладунок” – він дійсно виготовлявся з льону!

Читати далі