Архіви позначок: Турки

Шаровари в костюмі українського козацтва XVI–XVIІІ ст. Частина 2

Малюнок з рукопису О. Шафонського
Фрагмент малюнку “Зображення запорозьких піших козаків” з рукопису О. Шафонського. 1786 р.

Сергій Шаменков

Частина 1

Судячи з іконографічних та писемних джерел, ситуація з модою на шаровари в козацькому середовищі була, вочевидь, аналогічною. Шаровари, згідно з писемними джерелами, в козацькому гардеробі відсутні у XVI та більшій частині XVIІ ст. Можливо, мали місце епізодичні окремі випадки, тому ми не можемо виключати їхнього використання. Можливо, ще знайдуться повідомлення, пов’язані з козаками, в яких хтось із козаків чи мешканців українських земель і носитиме шаровари в XVI–XVIІ ст. Поки що це залишається припущенням без обґрунтування будь-яким джерелом. Ширше, у військовому костюмі українського козацтва шаровари, вочевидь, почали з’являтися в кращому випадку лише під самий кінець XVIІ ст., приблизно в ті ж самі часи та за таких самих умов, як і в поляків – після перемог під Хотином 1673 р., Віднем і Парканами 1683 р., там, де хоругви з теренів України та козацькі контингенти мали можливість захопити обози турків, та набрати багато нового, а то й невживаного одягу. Хоча без даних джерел це також залишається припущення. Орієнталізація одягу розвивалася так само поступово на тлі війн з турками кінця XVIІ–XVIІІ ст.

Читати далі

Кінохроніка “Перший мирний договір світової війни”

9 лютого 1918 р. Українська Народна Республіка уклала Брестський мирний договір з Німецькою імперією, Австро-Угорщиною, Болгарським царством та Османською імперією. Ця угода стала першою мирною угодою першої світової війни, що завершила бойові дії на великій ділянці Східного фронту Центральних держав. За місяць подібний договір з Німеччиною та її союзниками підписала Радянська Росія, чим остаточно завершила бойові дії на Сході Європи. Для Німеччини Брестський мирний договір дав можливість вивільнити боєздатні з’єднання для продовження війни на Західному фронті та отримати з України продовольство, якого Німеччині не вистачало.

Читати далі

Презентація видання «Людина війни»

В неділю, 26 травня 2019 р. о 12-00 в рамках «Книжкового арсеналу» відбудеться презентація книжки Сергія Шаменкова «Людина війни на території України від енеоліту до сьогодення». Книжка історика одягу, реконструктора матеріальної культури різних епох, художника і скульптора Сергія Шаменкова розповідає і показує, як виглядали люди війни – воїни, що від давнини до сьогодення перебували, несли службу і воювали на сучасній території України. Багато ілюстроване видання містить художні реконструкції вигляду воїнів, засновані на джерелах і новітніх працях науковців, які вивчають матеріальний світ давніх епох. Вони розповідають, як виглядав воїн, який одяг він носив і чим був озброєний. У виданні опубліковані реконструкції вояків мідно-кам’яної, бронзової та залізної доби, воїнів античних держав Північного Причорномор’я і кочових вершників українських степів, давніх германців і слов’ян, давньоруських дружинників і рицарів Великого князівства Литовського, кримських татар і турків-осман, вояків Речі Посполитої й українських козаків, солдатів імператорських армій і українських збройних формувань ХХ ст., а також воїнів, які зараз захищають Україну від зовнішньої агресії. Видання містить більше 300 кольорових художніх реконструкцій, створених Сергієм Шаменковим на підставі зображувальних і письмових джерел.

Читати далі

Бехтерець. 10 обладунків в Україні

Номер 9. Бехтерець

Попередній

Юшман, вигляд ззаду. XVI–XVII ст. Національний історико-культурний заповідник “Чигирин”

Коли європейці носили важкі панцирі, воїни Азії та сходу Європи захищали себе легшими обладунками. Тут наприкінці Середньовіччя виник оригінальний обладунок, що поєднував кольчужне плетіння зі сталевими пластинами. Пластинчасто-кільчастий обладунок був популярним з кінця XIV до XVIII століття в ісламських країнах Азії та Африки, серед татар, у Московії, Османській імперії та зрідка використовувався у Речі Посполитій. Він мав кілька різновидів. Читати далі

Маршрути Чигиринських походів османської армії 1677 і 1678 років

Дмитро Вортман, Тетяна Гедзь 

При висвітленні подій Чигиринських походів 1677–1678 рр. історики аналізують насамперед сам перебіг облоги Чигирина. Приділяється увага політичній ситуації, військовій тактиці, озброєнню обох сторін. Звичайно, поразка османської армії у першому поході і падіння Чигирина у результаті другого мають багато тісно переплетених причин: політичних, військових і просто людських. Однією з цих причин є географічна – вибір шляхів, якими османська армія йшла до Чигирина під час обох походів. Цій обставині не приділялось належної уваги. Але до нашого часу дійшли історичні документи, які дозволяють приблизно відтворити географічний аспект руху османської армії. Читати далі