Польські військові формування

Польські повстанці. Львів, листопад 1918 р.

Автор

Реконструкція Вадима Саранчука та Артема Папакіна.

LwowВ перші дні українсько-польських боїв їх учасники були змушені самі дбати про своє обмундирування. Основним джерелом постачання одностроїв були залишені австрійцями склади зі спорядженням. В результаті польські повстанці Львова були одягнені в однострої австро-угорської армії, Легіонів Польських, парамілітарних організацій, навчальних закладів, а також у цивільний одяг, доповнений кашкетами-мацеївками, військовими поясами з підсумками тощо. Використовували також німецькі уніформи, що стояли у потягах на залізничній станції Підзамче.

Читати далі

Польські кавалерійські бригади у 1939 році (частина 3) Polish Cavalry Brigades in 1939 (Part 3)

Автор

Андрій Галушка

Частина 1, частина 2

Подільська бригада кавалерії, куди входив 14 полк язловецьких уланів під командуванням полковника Едварда Ґодлєвського, зустріла війну 1939 р. у складі армії «Познань». Власне, лише 1 вересня бригада прибула в розташування армії, а вже 4 вересня почала відхід на схід. Окрім боротьби з німецькими диверсантами (язловецькі улани, наприклад, пацифікували село Дальки неподалік віг Ґнєзно), у перші дні вересня бойових дій не було.

Читати далі

Солдат ІІ бригади Легіонів Польських. 1914–1916 рр.

Автор

Реконструкція Артема Папакіна

legionista1Друга бригада Польських легіонів воювала під час Першої світової війни 1914–1918 рр. у складі австро-угорської армії в Карпатах, на Буковині та Волині. На початку війни постачанням до Польських легіонів займався Головний національний комітет – організація польської громадськості Галичини, та польські парамілітарні організації. Це спричинило різницю у обмундируванні окремих частин Легіонів. Після складання легіонерами присяги на вірність австрійському імператору і угорському королю Францу Йосифу І легіони перейшли на утримання австро-угорської інтендантури. Уніформа, представлена на реконструкції, носилася солдатами ІІ Бригади Легіонів упродовж 1914–1916 рр.

Читати далі

Польсько-радянська війна 1919–1920 рр. Битва за Україну (частина 2)

Автор

Артем Папакін

Продовження. Частина 1

Польський генерал А. Лістовський, Головний Отаман Військ УНР С. Петлюра, військовий міністр В. Сальський, командир 6-ї Січевої дивізії М. Безручко. Квітень 1920 р.
Польський генерал А. Лістовський, Головний Отаман Військ УНР С. Петлюра, військовий міністр В. Сальський, командир 6-ї Січевої дивізії М. Безручко. Квітень 1920 р. З колекції В.Подгорного

Головним союзником Війська Польського під час планованого Ю. Пілсудським походу на Київ була Армія Української Народної Республіки. Стан матеріально-технічного оснащення цього війська був не найкращим, оскільки військо було відрізане від основних складів в Україні та повністю залежало від постачань ззовні. Під час формування з’єднань Армії УНР а Польщі її солдати отримували російські гвинтівки Мосіна та спорядження, виведені в цей час з Війська Польського, однак набоїв до російської стрілецької зброї у поляків було недостатньо.

Читати далі

Польські кавалерійські бригади у 1939 році (частина 2) Polish Cavalry Brigades in 1939 (part 2)

Автор

Андрій Галушка

Початок

"Битва під Мокрою", худ. Стефан Ґарватовскі
“Битва під Мокрою”, худ. Стефан Ґарватовскі

Одним із прикладів успішних дій кавбригад був бій під Мокрою, коли Волинська кавбригада зіткнулася із 4 танковою дивізією німців. Мокра – це селище північніше Ченстохови, у вересні 1939 р. це був стик польських армій “Лодзь” і “Краків”. Для Волинської кавбригади це була ідеальна позиція для оборони, бо її розташування з фронту було прикрито лісом, а з тилу проходила залізнична колія, по якій курсував панцирний потяг №53 “Сьмяли”, що міг підтримати кавалеристів вогнем своїх гармат. Бригада повністю спішилася й окопалася, коли на неї вдарила німецька 4 танкова дивізія.

Читати далі