Солдат ІІ бригади Легіонів Польських. 1914–1916 рр.

Реконструкція Артема Папакіна

legionista1Друга бригада Польських легіонів воювала під час Першої світової війни 1914–1918 рр. у складі австро-угорської армії в Карпатах, на Буковині та Волині. На початку війни постачанням до Польських легіонів займався Головний національний комітет – організація польської громадськості Галичини, та польські парамілітарні організації. Це спричинило різницю у обмундируванні окремих частин Легіонів. Після складання легіонерами присяги на вірність австрійському імператору і угорському королю Францу Йосифу І легіони перейшли на утримання австро-угорської інтендантури. Уніформа, представлена на реконструкції, носилася солдатами ІІ Бригади Легіонів упродовж 1914–1916 рр. Вона являла собою дещо модифікований однострій австро-угорської армії, що мав польські національні риси. Весь комплект спорядження польського легіонера часів Першої світової війни важив 20–30 кг. До його складу входили:

Legionista

Солдат ІІ бригади Легіонів Польських. 1914–1916

 

1. Шапка ІІ бригади “рогатівка” – має квадратний верх від традиційних польських головних уборів та низ з відворотами, як у австро-угорському кепі. На “рогатівці” вміщено кокарду з жовтого металу у вигляді орла на щиті-пельті.

2. Шинель австро-угорської армії кольору “гехтґрау”. На шинелі два ряди металевих ґудзиків, клапан на внутрішній стороні коміра, п’ятикутні зелені петлиці на комірі. У сильний мороз всередину шинелі пристібали вовняну підкладку; в теплу погоду шинель носилася скаткою на рюкзаку.

3. Вовняні штани з обмотками. Штани – напівгаліфе з легким бриджем для носіння з обмотками, на підтяжках.

4. Шкіряні черевики.

5. Рюкзак австро-угорської армії. Має загальне відділення та дві накладні кишені спереду, петлі для кріплення шинельної скатки та наметової плахти, а також ремені з гаками для кріплення до підсумків на поясі.

6. Хлібна торба австро-угорської армії. У торбі переносилися харчі, столові прибори, дрібні речі, у окремій кишені – залізна емальована фляга.

7. Патронні сумки під набої Маннліхера. Подвійні сумки розміщувалися на поясі з двох боків. Для кріплення ременів рюкзака на задній стінці сумок розміщувалися металеві квадратні петлі.

8. Саперна лопатка та баґнет до гвинтівки Маннліхера у шкіряних чохлах.

9. Австрійська гвинтівка системи Маннліхера М. 95.

* У реконструкції використані макети зброї, позбавлені здатності травмувати людину

Реконструкція Артема Папакіна

ІІ бригада Польських легіонів воювала у часи Першої світової війни 1914–1918 рр. в складі австро-угорської армії у Карпатах, на Буковині та Волині. На початку війни постачанням до Польських легіонів займався Головний національний комітет – організація польської громадськості Галичини, та польські парамілітарні організації. Це спричинило різницю у обмундируванні окремих частин Легіонів. Після складання легіонерами присяги на вірність австрійському імператору і угорському королю Францу Йосифу І легіони перейшли на утримання австро-угорської інтендантури. Уніформа, представлена на реконструкції, носилася солдатами ІІ Бригади Легіонів упродовж 1914–1916 рр. Вона являла собою дещо модифікований однострій австро-угорської армії, що мав польські національні риси. Весь комплект спорядження польського легіонера часів Першої світової війни важив 20–30 кг. До його складу входили:

  1. Шапка ІІ бригади “рогатівка” – має верх від традиційних польських головних уборів та низ з відворотами, як у австро-угорському кепі. На “рогатівці” вміщено кокарду з жовтого металу у вигляді орла на щиті-пельті.
  2. Шинель австро-угорської армії кольору “гехтґрау”. На шинелі два ряди металевих ґудзиків, клапан на внутрішній стороні коміра, п’ятикутні зелені петлиці на комірі. У сильний мороз всередину шинелі пристібали вовняну підкладку; в теплу погоду шинель носилася скаткою на рюкзаку.
  3. Вовняні штани з обмотками. Штани – напівгаліфе з легким бриджем для носіння з обмотками, на підтяжках.
  4. Шкіряні черевики.
  5. Рюкзак австро-угорської армії. Має загальне відділення та дві накладні кишені спереду, петлі для кріплення шинельної скатки та наметової плахти, а також ремені з гаками для кріплення до підсумків на поясі.
  6. Хлібна торба австро-угорської армії. У торбі переносилися харчі, столові прибори, дрібні речі, у окремій кишені – залізна емальована фляга.
  7. Патронні сумки під набої Маннліхера. Подвійні сумки розміщувалися на поясі з двох боків. Для кріплення ременів рюкзака на задній стінці сумок розміщувалися металеві квадратні петлі.
  8. Саперна лопатка та баґнет (макет) до гвинтівки Маннліхера у шкіряних чохлах.
  9. Австрійська гвинтівка системи Маннліхера М. 1895 (макет).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *