Артем Папакін, «Діти Таргітая: військо і війни скіфів»

Папакін А. Діти Таргітая: військо і війни скіфів VII–III століть до Р.Х. – К.: Темпора, 2021. – 144 с.

У праці “Діти Таргітая: військо та війни скіфів VII-III ст. до Р.Х.” і обкладинка, і видавництво, і серія вказують на хорошу річ. Книга ділиться на три розділи і супроводжується великою кількістю кольорових та чорно-білих ілюстрацій з супровідними текстом-легендою. Частина ілюстрацій вже виходила в праці “Людина війни”, але більшість ілюстративного матеріалу надрукована вперше. Також тут присутня велика кількість іконографічного матеріалу тієї доби, світлин археологічних артефактів тощо.

Перший розділ присвячено проблематиці появи скіфів в Північному Причорномор’ї та розрізненні кіммерійців та скіфів. Автор схиляється до тез А. Іванчика про те, що свідчення близькосхідних джерел про роки нападів кіммерійців, зокрема на Малу Азію, збігаються з датуванням низки поховання кочівників з Північного Причорномор’я в Малій Азії. Аналоги подібного інвентарю в похованнях містяться і на теренах Північного Причорномор’я та Північного Кавказу і мають назву “ранньоскіфської культури”. Отже, провівши паралель, стає зрозумілим, що пам’ятки з Малої Азії належать саме кіммерійцям, яких згадують ассирійські джерела. Слід згадати, що згадується і військове мистецтво кіммерійців і їх потужний вклад в еволюції ведення війн (тип вуздечки, вміння верхи на коні самотужки стріляти з лука, колоти мечем і т.д.; приміром, аналізуються іконографічні джерела Асирії – там вояки діяли парно і їхали поруч: один стріляв з луку, а інший тримав коня напарника за узду, тому, ясна річ, за ким була перевага на полі бою). Загалом, прийоми кінного бою, що одними з перших застосовують кіммерійці, будуть дієвими ще дуже багато століть.

Наступний розділ присвячений вже власне скіфам, зокрема озброєнню, захисному обладунку, спорядженню скіфського вояка, а також тому, що собою являло їх військо, яка була його тактика, тощо. Спробую максимально коротко охарактеризувати розділ. Коли йде мова про списи, акінаки чи лук зі стрілами та горитом – то кожна деталь має прив’язку до археологічних розкопок, іконографічних зображень тощо. Багато уваги приділено композитному скіфському луку та наконечникам стріл. Також є невеликі глави про те, чи були у скіфів катафрактарії, та питання щодо амазонок.

Третій розділ присвячений саме воєнній історії (попередній – про озброєння і спорядження – можна логічно віднести до військової). Дуже детально, змістовно та вичерпно подано інформацію про Закавказькі походи скіфів, похід перського царя Дарія (дуже детально і фахово розкриваються припущення щодо того місця, куди могли дійти перси, і як це узгоджується з археологічними знахідками), перманентні війни скіфів з полісами, інтереси скіфів на Балканах та бойові дії проти македонців. Немає сенсу надто переповідати весь зміст розділу, однак варто зауважити, що він буде цікавий як аматору, так і фахівцю.

Щодо причин занепаду скіфів, то автор, як і більшість сучасних дослідників, пов’язує це з економічними причинами, що потягли за собою деякі екологічні. Кочове населення харчується переважно худобою і тим, що дає худоба. Коли все гаразд, населення стрімко зростає, а щоб його прогодувати – треба ще більше худоби, яка б давала м’ясо та молочні вироби, а худоба живе завдяки випасу, і це все тягнеться роками і випас стає гіршим. Коли ж клімат змінюється на більш посушливий – настає криза.

Крім усього згаданого, у книжці підіймають цікаве питання щодо того, чи були шаровари у скіфів.

Загалом, “Діти Таргітая” – це добротна праця про військову справу скіфів. Особливо тішить велика кількість ілюстрацій вояків, виконана Сергієм Шаменковим. Вони оснащені детальним описом зображених речей, до найдрібнішої деталі, з посиланням на артефакт з конкретного кургану чи іконографічне джерело.

Дмитро Кобельський

Про скіфське озброєння, військо і війни скіфів читайте у книжці Артема Папакіна «ДІТИ ТАРГІТАЯ: Військо і війни скіфів VII–ІІІ століть до Р. Х.» (Темпора, 2021) з ілюстраціями Сергія Шаменкова. Книжку можна придбати у Книгарні Є

Дивіться також інтерв’ю з Артемом Папакіним на каналі “Історія без міфів”:

Див. також:

Книга про воєнне мистецтво готів. Кілька реплік дилетанта

Казакевич Г. Відгомін карниксів: Військові традиції давніх кельтів на землях України, IV–I ст. до н.е.

Ольговський С. Я. Володарі степу. Військова справа й озброєння скіфів VII ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *