Однострої піхоти Галицької армії (завершення)

Максим Ющенко

Вояк Галицької армії в приписаному «Розпорядом»  однострої, весна–осінь 1919 р. На комірі петлиці – «зубчатки», на рукаві нашивка «відзнака боєвика» у вигляді складеної кутом догори синьо-жовтої стрічки
Вояк Галицької армії в приписаному «Розпорядом» однострої, весна–осінь 1919 р. На комірі петлиці – «зубчатки», на рукаві нашивка «відзнака боєвика» у вигляді складеної кутом догори синьо-жовтої стрічки

Початок див. тут

Така різноманітність одностроїв не означала, що в ЗУНР переймалися лише тим, аби  одягнути вояків, неважливо в що. Над питанням розробки нового однострою для Галицької армії робота йшла майже півроку і на засіданнях військового керівництва, коли представлялися проекти, полеміка щодо вигляду шапки, мундиру, кількості ґудзиків та бути погонам чи ні, досягала чималих градусів накалу. Нарешті, в квітні 1919 року було прийнято «Розпоряд», який в деталях регламентував вигляд нового однострою Галицької армії, знаки розрізнення та інші аспекти. Зокрема, для всього війська встановлювався єдиний головний убір «мазепинка» та характерні петлиці-зубчатки на комір мундиру та шинелі. Колір «зубчатки» позначав рід військ [1, ст. 31-38].

Читати далі

Однострої піхоти Галицької армії

Максим Ющенко

Піхота УГА
Вояк Галицької армії, листопад 1918 – березень 1919 р.
Повний австрійський однострій, на кепі – синьо-жовта стрічка.
Озброєний гвинтівкою системи Манліхера зразка 1895 року

Галицька армія – збройні сили Західно-Української Народної Республіки, створені в листопаді 1918 року, які вели боротьбу за Східну Галичину під час українсько-польської війни 1918–1919 рр., та разом з Дієвою армією УНР воювали на Правобережній Україні з більшовицькими та білогвардійськими військами в другій половині 1919 року. З пізньої осені 1919 р. вийшла з активних бойових дій, навесні 1920 р. припинила своє існування.

Історії Галицької армії присвячено чимало спогадів її колишніх вояків, публіцистики, популярних та наукових праць істориків, які видавалися починаючи з 20-х років ХХ сторіччя і до наших часів. Відомо також чимало фотографій вояків Галицької армії, які хронологічно охоплюють весь період її існування – від створення в 1918 році до перебування в таборах інтернованих в Польщі та Чехословаччині на початку 20-х років.

Читати далі

Гра на випередження. “Великі маневри на Волині” у 1938 році

Ігор Мельников

польський танк75 років тому на південному сході Другої Речі Посполитої відбулися військові навчання, метою яких було випередження дій Москви з “чехословацького питання”. Польща прагнула продемонструвати всім свою військову міць напередодні великих воєнних потрясінь.

Протиріччя між Польщею та Чехословаччиною через Тешинської області зародилися на початку ХХ ст. У листопаді 1918 р. польська Національна рада Тешинського князівства заключила договір з чеським урядом про розподіл цієї території. Але вже у січні 1919 р. чехословацькі війська увійшли на територію області і повністю її окупували.

Читати далі

Польські корпуси в Україні у 1917–1918 рр. Polish Corps in Ukraine 1917–1918

Артем Папакін

Леґія
Знак Рицарського легіону 3-го Польського корпусу

У період Першої світової війни 1914–1918 рр. польський народ намагався створити армію, за допомогою якої можна було б завоювати незалежність. Задля осягнення цієї мети польські військові формування створювалися під австрійським, російським та французьким командуванням. Хоча більш відомою українському і польському читачеві є історія Легіонів Польських – військових з’єднань у складі австро-угорської армії, все ж найбільш чисельними були польські військові формування, що виділялися зі складу армії російської. Влітку 1917 – навесні 1918 рр. на території колишньої Російської імперії тривало створення трьох польських корпусів, два з яких розміщувалися на території Наддніпрянщини й Бессарабії та були об’єднані під назвою Польських військ в Україні.

Читати далі

Польсько-радянська війна 1919–1920 рр. Битва за Україну (частина 2)

Артем Папакін

Продовження. Частина 1

Польський генерал А. Лістовський, Головний Отаман Військ УНР С. Петлюра, військовий міністр В. Сальський, командир 6-ї Січевої дивізії М. Безручко. Квітень 1920 р.
Польський генерал А. Лістовський, Головний Отаман Військ УНР С. Петлюра, військовий міністр В. Сальський, командир 6-ї Січевої дивізії М. Безручко. Квітень 1920 р. З колекції В.Подгорного

Головним союзником Війська Польського під час планованого Ю. Пілсудським походу на Київ була Армія Української Народної Республіки. Стан матеріально-технічного оснащення цього війська був не найкращим, оскільки військо було відрізане від основних складів в Україні та повністю залежало від постачань ззовні. Під час формування з’єднань Армії УНР а Польщі її солдати отримували російські гвинтівки Мосіна та спорядження, виведені в цей час з Війська Польського, однак набоїв до російської стрілецької зброї у поляків було недостатньо.

Читати далі