Гра на випередження. “Великі маневри на Волині” у 1938 році

Ігор Мельников

польський танк75 років тому на південному сході Другої Речі Посполитої відбулися військові навчання, метою яких було випередження дій Москви з “чехословацького питання”. Польща прагнула продемонструвати всім свою військову міць напередодні великих воєнних потрясінь.

Протиріччя між Польщею та Чехословаччиною через Тешинської області зародилися на початку ХХ ст. У листопаді 1918 р. польська Національна рада Тешинського князівства заключила договір з чеським урядом про розподіл цієї території. Але вже у січні 1919 р. чехословацькі війська увійшли на територію області і повністю її окупували.

В липні 1920 р. в результаті міжнародного арбітражу регіон був розділений, через що значна кількість поляків опинилася на території сусідньої держави. Ця проблема посіяла розбрат у чехословацько-польських стосунках. Варшава “затаїла” образу на південних сусідів і стала вичікувати зручного моменту, щоб повернути спірний регіон до складу Польщі.

Під час Судетської кризи 1938 р., коли Гітлер зажадав від Чехословаччини передати Третьому Райху Судетську область з переважно німецьким населенням, про свої претензії на “Заользя” (східна частина Тешинської Сілезії, що знаходиться за річкою Олшею) заявила і Польща.

У цій ситуації 12 травня 1938 р. Радянський Союз заявив про готовність підтримати Чехословаччину в протистоянні з Німеччиною. Для цього Москва була готова відправити на допомогу “чехословацьким робітникам і селянам” свою армію. Справа була за малим. Потрібно було дістати у Варшави і Бухареста згоду на прохід Червоної армії через територію сусідніх держав.

У Польщі та Румунії прекрасно усвідомлювали, чим небезпечний такий “прохід” більшовиків через їх території, тому ці країни виступили проти “радянської допомоги для Чехословаччини”.

Москва не приховувала свого незадоволення від польсько-німецького зближення. Більш того, у планах стратегічного командування РСЧА з середини 1930-х рр. основним ворогом “держави робітників і селян” поряд з Німеччиною розглядалася саме Друга Річ Посполита. У доповіді “Про стратегічне розгортання Збройних Сил СРСР на Заході і на Сході” від 24 березня 1938 р. жодна можливість військової співпраці СРСР з Польщею навіть не розглядалася. Всім було зрозуміло: Польща є ворогом для СРСР.

маневри на волині

Іноземні спостерігачі на Волині. 1938 р.

Розуміли це і у Варшаві, тому і не вірили у мирний перебіг проходу радянських військ через польську територію. Крім того, Варшава відмовилася надати повітряний коридор для прольоту радянських літаків до Чехословаччини.

Останнім аргументом Польщі стали великі військові маневри, які Військо Польське провело у період з 14 по 19 вересня 1938 р. на Волині, безпосередньо біля кордону з небезпечним східним сусідом. Керував навчанням головний інспектор Війська Польського дивізійний генерал Станіслав Бурхарт-Букарський.

кавалерія

Польська кавалерія під час маневрів на Волині. 1938 р.

У маневрах взяли участь 3-я, 13-а, 21-а, 27-а і 30-а дивізії піхоти, 10-а бригада кавалерії, 5-а учбова кавалерійська дивізія ( у складі Подільської та Кресової кавалерійських бригад) і друга бригада легких бомбардувальників. Крім того, у навчанні були задіяні танкові частини і підрозділи Корпуса Охорони Прикордоння.

За спогадами учасників “великих волинських маневрів 1938 р.” польське командування зробило ставку на відпрацювання взаємодії танкових військ з кавалерією та піхотою. При цьому активну участь в навчанні взяли частини, що дислокувалися безпосередньо на “кресах”. Так, наприклаж, важливу роль у кінцевій фазі навчання (контрнаступі на супротивника) зіграв 84-й полк поліських стрільців з Пінська, що входив до складу 30-ї піхотної дивізії Війська Польського. В результаті, маневри завершилися повним розгромом “червоних”, що “наступали” зі сходу, частинами “синіх”, що оборонялися.

роверисти

Військо Польське під час маневрів

Після навчання у Луцьку був проведений великий військовий парад, який особисто приймав маршал Е. Ридз-Сміґли. Скоро на чехословацькому кордоні поляки розгорнули окрему оперативну групу “Сльонск” у складі 4-ї, 21-ї та 23-ї піхотних дивізій, Великопольської та 10-ї моторизованих кавалерійських бригад під командуванням генерала К. Бортновського. 19 вересня 1938 р. після завершення маневрів Міністр закордонних справ Польщі Юзеф Бек направив послові Польщі у Німеччині Юзефові Ліпському лист, в якому наказував посланцю у бесіді з Гітлером притримуватися таких директив:

1. Уряд Польської Республіки констатує, що він, завдяки зайнятій ним позиції, паралізував можливість інтервенції Рад у чеському питанні в найширшому значенні. Наш натиск у Бухаресті здійснив бажану дію. Маневри, проведені нами на Волині, були усвідомлені Москвою як попередження.

2. Польща вважає втручання Рад у європейські справи неприпустимим.

3. Чехословацьку Республіку ми вважаємо утворенням штучним, що задовольняє деякі доктрини і комбінації, але не відповідає дійсним потребам і здоровим правам народів Центральної Європи.

4. Протягом минулого року польський уряд чотири рази відкидав пропозиції приєднатися до міжнародного втручання у захист Чехословаччини.

5. Безпосередні претензії Польщі з даного питання обмежуються районом Тешинської Сілезії, тобто дещо більшим, ніж райони Тешинський і Фріштатський і доступ до залізниці до станції Богумін (Одерберґ).

wolyn_1938_056. Беручи до уваги наше безпосереднє сусідство, ми зацікавлені у вирішенні в загальних рисах чехословацької кризи. Ми ставимося прихильно до ідеї про спільний кордон з Угорщиною, пам’ятаючи, що географічне розташування Чехословацької Республіки вірно розглядалося як міст для Росії. У цій проблемі нам не вистачає ясного визначення рішення Угорщини, яка грає тут вирішальну роль. З нашої точки зору, угорські претензії мають великі шанси у Прикарпатській Русі, Словаччина не може входити у розрахунок лише у межах широкої автономії. Ми не впевнені, що ці питання Угорщиною достатньо підготовлені, а Польща вирішувати цього за них не може.

7. За актуальними даними, західні держави можуть намагатися притримуватися попередньої концепції Чехословаччини при часткових поступках на користь Німеччини. 19 цього місяця ми виступили з запереченнями проти такого вирішення питання. Наші локальні вимоги ми ставимо у категоричній формі. Ми повідомляємо конфіденційно, що спостереження за кордоном посилено, а 21 цього місяця ми будемо тримати у південній частині Сілезії значні військові сили. Заявляємо формально, що це угруповання військ не направлене проти Німеччини.

Подальший хід подій, що стосується польської сторони, залежить передусім від рішення уряду, але також від громадської думки. В подальшому в цій галузі буде особливо важливою стабілізація польсько-німецьких стосунків. Тут заслуговують уваги такі проблеми:

а) Ґданьське питання грає у настроях головну роль. У зв’язку з цим і у зв’язку з банкрутством Ліги Націй вважаємо за необхідне укласти простий договір, що стабілізуватиме становище вільного міста.

б) Ясна формула, подібна німецько-італійській, у питанні про кордони може сприяти паралічу інтриг між Польщею та Німеччиною на міжнародній арені.

в) Продовження пакту від 1934 р. може стати додатковим фактором стабілізації.

За маневрами спостерігали десятки журналістів

За маневрами спостерігали десятки журналістів

28 вересня 1938 р. Москва спробувала натиснути на Варшаву, заявивши, що якщо польські  війська вступлять у Чехословаччину, СРСР денонсує підписаний ним з Польщею у 1932 р. договір про ненапад, але поляки, відчуваючи підтримку з боку Німеччини засобами каналів МЗС відповіли, що “заходи, що приймаються у зв’язку з обороною Польської держави, залежать виключно від Уряду Польської Республіки, який нікому не повинен давати пояснень”.

У цей само день до Москви з Риму надійшло особливо таємне повідомлення, в якому, зокрема, відзначалося, що “італійський посол у Варшаві з питання Чехословаччини 16 і 17 вересня телеграфує:

1. Польський уряд не виключає абсолютно зі своїх розрахунків можливість збройного радянського втручання, але вважає цю можливість малоймовірною.

2. У колах польського МЗС вважають, що у зв’язку з внутрішній становищем і дезорганізацією Червоної армії через останні чистки, СРСР не може надати суттєву допомогу Чехословаччині і обмежиться висилкою аеропланів і технічного персоналу.

3. З метою попередження будь-яких спроб СРСР надіслати через Польщу війська на допомогу Чехословаччині Польща з метою демонстрації розпочала 15.09 маневри на Волині і під цим приводом сконцентрувала там потрібну кількість військ.

4. Румунія довела до відома Польщі те, що чутки про пропуск радянських військ через Румунію є вигадкою.

5. Польща вважає, що не можна абсолютно розраховувати на волю Румунії до спротиву перед фактом конкретного радянського військового натиску”.

Військо Польське під час "великих волинських маневрів"

Військо Польське під час “великих волинських маневрів”

21 вересня 1938 р. польський уряд висунув ультиматум Чехословаччині, вимагаючи передачі Заользя. 1 жовтня чехословацька армія залишила свої позиції на кордоні, а в Тешинську Сілезію увійшли частини Війська Польського.

Стратегічні маневри на Волині, за якими так ретельно спостерігали у СРСР, зіграли свою роль. Москва не наважилася напасти на Польщу восени 1938 р. Радянський кидок на Захід відбувся лише через рік і після того, як більшість боєздатних польських частин були розбиті у війні з нацистською Німеччиною.

Оригінал: http://www.istpravda.ru/pictures/1703/

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *