Польсько-радянська війна 1919–1920 рр. Битва за Україну (частина 1)

Артем Папакін

 

Військо Польське вирушає на більшовицький фронт. 1920 р.
Військо Польське вирушає на більшовицький фронт. 1920 р.

Польсько-радянська війна (відома у історіографії також як радянсько-польська, польсько-більшовицька, війна 1920 року) була одним з тривалих етапів Громадянської війни в Росії та боротьби новопосталих держав – радянських республік, Української і Білоруської Народної Республік та Другої Речі Посполитої (Польщі) – за незалежність та кордони, а також була тісно пов’язана з національно-визвольними і революційними рухами у сусідніх країнах. Український театр бойових дій був одним з основних у цій війні, результати якої у значній мірі вирішили долю українських земель майже на два десятиліття уперед.

Читати далі

Польські кавалерійські бригади у 1939 році (частина 1) Polish Cavalry Brigades in 1939 (part 1)

Андрій Галушка

cavalry 1939
Підрозділ польської кавалерії, 1939 р.

У вересні 1939 р. польська кавалерія складалася з 37 полків, зведених у 11 бригад (тут мова не йтиме про три кавалерійські полки, що їх було моторизовано при створенні двох моторизованих бригад). Крім того, польська кавалерія включала кавалерію Корпусу Охорони Кордону та ескадрони так званих «кракусів», що входили до штату піхотних дивізій.

Читати далі

Польські легіони 1914–1918 рр. Polish Legions 1914–1918

Артем Папакін

Солдати ІІ бригади Легіонів на Буковині. 1915 р.

У липні (серпні за новим стилем) 1914 р. розпочалася Перша світова війна, що застала українські землі поділеними між монархіями Габсбургів та Романових. У Галичині, що перебувала у складі Австро-Угорщини, до боротьби з російською армією у лавах окремих національних формувань стали як українці, так і поляки. Ще перед війною завдяки прихильному ставленню влади постали польські парамілітарні організації, що зосереджували патріотичну молодь. Напередодні війни в Галичині створено польські спортивні та парамілітарні об’єднання “Стрілецький Союз” (“Związek Strzelecki”), “Польські стрілецькі дружини” (“Polskie Drużyny Strzeleckie”), “Бартошові дружини” (“Drużyny Bartoszowe”), що готували стрільців, підофіцерів та офіцерів для служби у майбутній польській армії.

Читати далі

Війська Османської імперії в Галичині, 1916–1917 рр.

Огляд турецьких військових частин. Галичина, 1916 рік

Напередодні та на початку Світової війни 1914–1918 рр. держави Антанти намагалися притягти Османську Імперію, ізольовану з часів Балканських воєн, до антинімецької коаліції, але безуспішно. На той час кожна з країн Антанти претендувала на якусь частину імперії. Росія хотіла панування над Босфором і Дарданеллами, Британія прагнула контролю над Перською затокою і Палестиною, Франція претендувала на Сирію та Кілікію. Німеччина ж завдяки плідній праці дипломатії у Стамбулі виглядала як справжній друг турків.

Читати далі

Політика української влади щодо польських військових формувань в Україні у 1917–1918 рр. Ukrainian policy towards Polish military troops in Ukraine in 1917–1918

Артем Папакін

 

Солдати Польської стрілецької дивізії. Київ, 1917 р.

У 1917–1918 рр. на території Української Народної Республіки та Української Держави перебували польські національні частини, що були
помітним фактором в українсько-польських відносинах. Польські військові формування почали створюватися з самого початку Першої світової війни
1914–1918 рр., спочатку у Царстві Польському (Пулавах та Любліні), потім у Білорусі та Росії (Бобруйськ, Смоленськ). На початку 1917 р. військові частини, об’єднані у Польську стрілецьку бригаду, було вирішено перенести до Київського військового округу. Спочатку в Києві (пізніше у Полтаві та Балаклеї) командування думало утворити запасний стрілецький полк та запасний уланський дивізіон для частин бригади, що перебували на Західному фронті, однак командувач Південно-Західного фронту генерал О. Брусилов попросив Верховного головнокомандувача перемістити до Київського округу всю бригаду [17, л. 4, 8, 45, 55, 56]. Протягом лютого 1917 р. Польська бригада мала бути розгорнена до дивізії.

Читати далі