Архіви категорій: Перша світова війна та міжвоєнний період

Карпатський вузол

Герби міжвоєнних Угорщини та Польщі

Герби міжвоєнних Угорщини та Польщі

Закарпаття у політиці міжвоєнної Польщі

Керівництво Другої Речі Посполитої, яка мала напружені стосунки з Чехословаччиною, тримало зв’язки з словацькими сепаратистами та угорським керівництвом, яке бажало залишити Словаччину під своїм контролем. Проявляла свої інтереси Польща і в справі Закарпаття (Підкарпатської Русі). Про необхідність встановлення польсько-угорського кордону, що мав пролягати по території Словаччини чи Закарпаття польська громадськість і політики говорили ще починаючи з 1919 року. Читати далі

Конфлікт між українським населенням та польськими військовими формуваннями на Поділлі у березні – квітні 1918 р. Частина 2

Артем Папакін

Вінниця

Командування Польських військ в Україні. Вінниця, весна 1918 р.

Початок

Слід зазначити, що польські військові дивилися на озброєні селянські загони не як на супротивника в умовах війни, а лише як на збройні банди, і тому часто замість того, щоб вступити в бій з нападниками, реагували у старий середньовічний спосіб – мстилися найближчим селам, підпалюючи хати, забираючи зброю і караючи нерідко ні в чому неповинних мешканців. Проте у квітні 1918 р. проти присутності на Поділлі польських військ виступили поважні сили, що включали озброєне селянство та підрозділи Вільного козацтва, і недооцінка поляками сил супротивника призвела до винятково кривавих подій. Читати далі

Конфлікт між українським населенням та польськими військовими формуваннями на Поділлі у березні – квітні 1918 р. Частина 1

Артем Папакін

2-й польський корпус

Перехід польських військ через Україну. Весна 1918 р.

Починаючи з листопада 1917 р. на українських теренах перебували національні формування, утворені з солдатів російської армії польської національності. Після утворення Української Народної Республіки (УНР) польські частини стали небажаними гістьми на чужій території, що не могли повернутися до свого краю, окупованого арміями Німеччини та Австро-Угорщини. Неспроможність польського командування та української влади виробити дієві умови тимчасового існування польських формувань на території УНР призвели до конфлікту з населенням у місцях розміщення польських військових частин.

Піднята проблема не була досі належним чином висвітлена у історіографії. У радянський період непорозуміння між польськими військовими та селянами тлумачили виключно категоріями класової боротьби. У передмові до цінного видання документів, що ілюструють конфлікт, П. Пташинський розглядав польські формування “як знаряддя боротьби проти пролетаріяту і бідняцько-середняцького селянства України” і вбачав у конфлікті змову української буржуазії з польськими поміщиками [1]. Читати далі

Однострої піхоти Галицької армії (завершення)

Максим Ющенко

Вояк Галицької армії в приписаному «Розпорядом»  однострої, весна–осінь 1919 р. На комірі петлиці – «зубчатки», на рукаві нашивка «відзнака боєвика» у вигляді складеної кутом догори синьо-жовтої стрічки

Вояк Галицької армії в приписаному «Розпорядом» однострої, весна–осінь 1919 р. На комірі петлиці – «зубчатки», на рукаві нашивка «відзнака боєвика» у вигляді складеної кутом догори синьо-жовтої стрічки

Початок див. тут

Така різноманітність одностроїв не означала, що в ЗУНР переймалися лише тим, аби  одягнути вояків, неважливо в що. Над питанням розробки нового однострою для Галицької армії робота йшла майже півроку і на засіданнях військового керівництва, коли представлялися проекти, полеміка щодо вигляду шапки, мундиру, кількості ґудзиків та бути погонам чи ні, досягала чималих градусів накалу. Нарешті, в квітні 1919 року було прийнято «Розпоряд», який в деталях регламентував вигляд нового однострою Галицької армії, знаки розрізнення та інші аспекти. Зокрема, для всього війська встановлювався єдиний головний убір «мазепинка» та характерні петлиці-зубчатки на комір мундиру та шинелі. Колір «зубчатки» позначав рід військ [1, ст. 31-38]. Читати далі

Однострої піхоти Галицької армії

Максим Ющенко

Піхота УГА

Вояк Галицької армії, листопад 1918 – березень 1919 р.
Повний австрійський однострій, на кепі – синьо-жовта стрічка.
Озброєний гвинтівкою системи Манліхера зразка 1895 року

Галицька армія – збройні сили Західно-Української Народної Республіки, створені в листопаді 1918 року, які вели боротьбу за Східну Галичину під час українсько-польської війни 1918–1919 рр., та разом з Дієвою армією УНР воювали на Правобережній Україні з більшовицькими та білогвардійськими військами в другій половині 1919 року. З пізньої осені 1919 р. вийшла з активних бойових дій, навесні 1920 р. припинила своє існування.

Історії Галицької армії присвячено чимало спогадів її колишніх вояків, публіцистики, популярних та наукових праць істориків, які видавалися починаючи з 20-х років ХХ сторіччя і до наших часів. Відомо також чимало фотографій вояків Галицької армії, які хронологічно охоплюють весь період її існування – від створення в 1918 році до перебування в таборах інтернованих в Польщі та Чехословаччині на початку 20-х років. Читати далі