Петлиці Легіону УСС в 1914–1918 рр.

Максим Ющенко

Легіон Українських Січових стрільців (УСС) – добровольча військова формація з українців – громадян Австро-Угорщини, що була створена в 1914 р. з початком Першої світової війни та діяла в складі австрійського війська до кінця війни в 1918 р. Після розвалу Австро-Угорщини Легіон УСС взяв активну участь в Перших Визвольних змаганнях в складі Галицької армії. Весь період існування Легіону УСС бажання його вояків підкреслити свою належність до окремого національного українського підрозділу зумовлювало використання нерегламентованих відзнак та елементів уніформи.

“Чічка” Легіону УСС

Найбільш відомою та легко впізнаваною відзнакою була «чічка» – кругла кокарда з матерії в національних синьо-жовтих кольорах, яку носили збоку на солдатських та офіцерських кепі. Також використовувалися нарукавні синьо-жовті стрічки (не набули широкого поширення), різні патріотичні значки як довоєнних українських організацій, так і випущених вже в період існування Легіону УСС.

З уніформою в перші місяці існування Легіону УСС ситуація була досить складна. За умовами імператорського патенту, на підставі якого формувався Легіон, уніформою, спорядженням та зброєю він мав забезпечуватися самостійно, за власні кошти. Цим питанням займалася Українська Боєва Управа та окремі представники. Фактично всі кошти збиралися з пожертв та власних заощаджень. Крім того, формування Легіону УСС відбувалося під час стрімкого розвитку російського наступу на Галичину і поразки та відступу австрійського війська. Це створювало серйозні організаційні проблеми, а також змусило перевозити добровольців зі Львова спочатку до Стрия, а потім взагалі на Закарпаття. Як наслідок, непроста задача повністю забезпечити 2500 добровольців, прийнятих до Легіону УСС, розтягнулася в часі і не могла бути легко вирішена.

Січові стрільці-1
Петлиці українських парамілітарних формувань, що увійшли до Легіону УСС

При оголошенні набору добровольців у серпні 1914 р. члени довоєнних українських парамілітарних організацій «Сокіл», «Січові стрільці» та ін., що зголосилися до вступу в Легіон УСС, приходили в уніформі цих організацій. Відповідно, першими петлицями з ранговими відзнаками стали прийняті в цих організаціях зразки, але вони не поширювалися на решту легіонерів. Більшість же інших добровольців приходила в своєму цивільному одязі.

Легіон УСС
Уніформа спільного війська та угорського гонведу, а також “мазепинки” парамілітарних формувань у Легіоні УСС

Потягом осені 1914 р. легіонерів поступово одягають в закуплену  армійську уніформу (вживану), переважно австрійського ландверу та ландштурму, а також  угорського гонведу. Уніформа ландверу та ландштурму мала петлиці зеленого кольору (grasgrun), уніформа гонведу мала сірі петлиці (schiefergrau). Скоріше за все, з цими ж петлицями уніформа надходила і до Легіону УСС. З полків спільного війська уніформа могла надходити з петлицями належних цим полкам кольорів. Наприклад, під час перебування на Закарпатті у вересні 1914 р. частину форми легіонери отримали від запасного батальйону 35 піхотного полку, що стояв тоді в Мукачеві. Цей полк мав петлиці світлочервоного кольору (krebsrot). Старшини, які переводилися до Легіону УСС, прибували у формі з петлицями кольору свого полку або роду військ. Таким чином, восени 1914 р. вояки Легіону УСС одночасно носили уніформу як парамілітарних організацій (в т.ч. і шапки «мазепинки»), так і різних полків австрійського та угорського війська, з петлицями різних кольорів чи взагалі без них. Все це надавало воякам Легіону дуже строкатий вигляд, що підкреслювалося також і різноманітним озброєнням.

Січовий стрілець
Мундирні петлиці в Легіоні УСС в 1915–1916 рр.

Зрештою, наприкінці 1914 – на початку 1915 р. питання уніформи, екіпірування та озброєння вирішується – постачання перебирає на себе австрійське військове міністерство. Вояки Легіону УСС отримують нарешті повні комплекти австрійської стандартної уніформи, спорядження та зброю. Попри те, що Легіон УСС відносився до австрійського ландверу, замість зелених петлиць «прикладним кольором» для петлиць було визначено світлосиній (lichtblau). Найімовірніше, такий колір Легіону був наданий з тої причини, що всім новим полкам, які формували під час війни, надавався саме такий світлосиній колір для петлиць, на відміну від власного полкового кольору, що мали полки «довоєнного» формування.

Медики УСС
Петлиці медичного персоналу Легіону УСС в 1915–1918 рр.

Протягом 1915 та більшої частини 1916 рр. в Легіоні УСС використовуються сині петлиці, лікарі та санітари носили чорні, санітарки-легіонерки, належні до товариства Червоного хреста, носили білі з червоним хрестом. Чи носили вояки технічної сотні, що виконували функції піонерів, належні їм сірозелені петлиці (stahlgrun), невідомо. Відмінності тонів та відтінків петлиць офіцерів, підофіцерів та рядових Легіону, видимі на різних фото, можуть пояснюватися як належністю до різних служб, так і різним матеріалом петлиць і умовами освітлення. Впевнено упізнаються лише чорні петлиці медиків.

Трубач УСС
Синьо-жовті стрічки, введені замість петлиць в Легіоні УСС наприкінці 1916 р.

З серпня 1916 р., для підкреслення національного характеру Легіону УСС, петлиці (вилоги) дещо змінюють: “Як характеристична відзнака на ковнірі для офіцерів і мужви Українського Леґіону є на кінці ясносиніх вилог, зглядно 1 цм. широкого паска пароль – поперечний пасок на 1 цм. широкий з жовтого сукна. Наказ по Легіону ч.66 від 7 серпня 1916 року». Це зробило петлиці Легіону помітними серед петлиць інших полків армії.

Брак кольорового сукна змусив австрійську владу скасувати кольорові петлиці для всього війська наприкінці 1916 р. Замість них наказом від 27.11.1916 р. запроваджувалися тонкі стрічки «прикладного кольору» полку, які нашивалися поперек коміру по місцю, де раніше був край петлиці. Це співпало із введенням у війську нового зразка мундиру із відкладним коміром замість коміру-стійки. В Легіоні, де вже третій місяць на мундирах офіційно носили двокольорові петлиці, ввели двоколірну синьо-жовту стрічку, що нашивалась поперек коміру відповідно до наказу.

Петлиці УСС
Шинельна петлиця нового зразка в Легіоні УСС, 7 грудня 1916 р.

На шинелях з 1914 р. використовували стандартні петлиці 5-кутної форми з вирізами бічних сторін. За збереженими фотографіями, на яких можна роздивитися коміри шинелей, можна зробити висновок, що петлиці носили переважно офіцери Легіону. На фото рядових у шинелях петлиць або нема взагалі, або неможливо чітко розрізнити їх наявність.

Групове фото УСС
Шинельні петлиці старого та нового зразків  в Легіоні УСС в 1916–1918 рр.

Наприкінці 1916 р. в Легіоні УСС з’являється новий зразок шинельної петлиці. Найбільш раннє відоме автору зображення з ними датоване 7.12.1916 р., це фотографія підхорунжого УСС Леся Гриніщака. Петлиця має форму паралелограма, рідше майже прямокутна, з поздовжньою смугою по центру. Крім форми паралелограма, використовувалася і стара п’ятикутна петлиця з вирізами, на яку було накладено поздовжню стрічку. Офіцери (старшини) мали на кінці петлиці ґудзик, петлиці рядових вояків були без ґудзика. За фотографіями схоже, що петлиці шилися у двох варіантах виконання – простіші м’які, та накладені на жорстку основу. На чорно-білих фото петлиця світла, смуга темна, виходячи з передачі кольорів на чорно-білих фото тих часів, та властивих для УСС кольорів, петлиця мала синій колір, а смуга – жовтий. Вочевидь, така петлиця в національних кольорах, стала продовженням поступового впровадження виразних українських відзнак Легіону УСС. На той момент в Легіоні вже відродили та поширювали носіння шапки «мазепинки» замість кепі австрійського зразка і впровадили свій зразок мундиру з відмінностями крою від австрійського.

Петлиці УСС
Шинельні петлиці нового зразка, старшинський жорсткий (ліворуч) та старшинський м’який (праворуч) варіанти

Така петлиця зустрічається на декількох фотографіях 1917–1918 рр. (загалом їх відомо 16), причому на групових фото видно, що їх масового поширення в Легіоні не відбулося – більшість носить старі фігурні петлиці, а петлиці нового зразка наявні лише в одного – двох. Востаннє на фотографіях така петлиця зустрічається на фото зими 1918–1919 рр., коли Легіон УСС вже в складі Галицького війська брав участь в українсько-польській війні. На трьох фото зі схожими петлицями, які можна датувати періодом кінця 1918 – початку 1919 рр., кольори петлиць обернені. Також на одному фото початку 1919 року зафіксовано петлицю «зубчатку» УГА, що має поздовжню стрічку. Ймовірно, це було наслідування вищезгаданої петлиці, оскільки М. Горбовий, який зображений на фото, служив у Легіоні УСС. Із введенням в Галицькій армії петлиць-зубчаток для мундирів та шинелей старі петлиці Легіону УСС вийшли з ужитку, зокрема й тому, що саме в Легіоні першими запровадили петлиці-зубчатки.

Петлиці УГА
Наслідування петлиць УСС в Галицькій армії в 1918–1919 рр.
Стрілець УСС. Реконструкція
Стрілець Полку УСС, 1917–1918 рр. © Артем Папакін 2017

Див. також:

Однострої піхоти Галицької армії

Документальний фільм “Легіон. Хроніка УГА 1918–1919”

Відзнаки по родам зброї Армії УНР, 1919 р.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *