Фільм відомого українського режисера-документаліста Тараса Химича розказує про події українсько-польської війни 1918–1919 рр. та військове будівництво в Західно-Українській Народній Республіці.

Після розпаду Австро-Угорщини Східна Галичина стає ареною протиборства українського та польського населення, що бажало включити цей край до новостворених держав – Польщі (Другої Речі Посполитої) та ЗУНР. 1 листопада 1918 р. розпочалися українсько-польські бої за Львів, що невдовзі переросли у війну за Східну Галичину та Волинь. Відбувається нарощування військових сил обох сторін. Військо ЗУНР – Галицьку армію – утворюється з колишніх австро-угорських вояків, Легіону Українських Січових стрільців з Буковини, їм допомагає наддніпрянський загін отамана А. Долуда (загін імені Гонти). Польське військо складається з колишніх легіонерів, австро-угорських солдатів і місцевого населення, серед яких було багато молоді (“польські орлята”). 20 листопада 1918 р. до Львова прибуває польський загін з Перемишля, після чого українські сили залишили місто. Пізніше ЗУНР об’єдналася з Українською Народною Республікою (УНР), яка надіслала до УГА чимало зброї, медикаментів та деякі військові загони. Однак вирішальним у цій війні стало перекинення поляками до Галичини Польської армії з Франції (“Блакитної армії” Ю. Галлера) та допомога Війську Польському з боку Румунії. 16 липня частини УГА переходять Збруч, а Східна Галичина входить до складу Польської держави, де перебувала до 1939 р. Вважають, що війна забрала 10 тис. польських і 15 тис. українських життів.

Прем’єра фільму відбулася 1 листопада 2015 року у Львові. Після презентації у Києві, що відбулася 3 грудня 2015 року, Т. Химич виклав свій фільм для вільного перекладу у мережу Інтернет.