Гусарські лати. 10 обладунків в Україні

Автор

Номер 10. Гусарські лати

Попередній

Гусарський обладунок з колекції “Музею-Арсеналу” Львівського історичного музею

Класичні зображення “крилатих гусарів” показують вершника з довгим списом, крилом за спиною й у важкому обладунку, що захищає тіло до пояса. Проте перші гусари, що з’явилися наприкінці XV – на початку XVI століть на службі королів Польщі, Угорщини і імператора Священної Римської імперії, були легкою кіннотою. В цей час вони ще не носили обладунків, а воювали за допомогою списів і захищалися щитами-тарчами. Однак коли рицарська кіннота занепала, гусари зайняли її нішу. Наприкінці XVI – на початку XVII століття гусари вже носили шоломи і кольчуги з кірасами. Гусари були настільки захищені обладунком, що взагалі перестали користуватися щитами.

Читати далі

Євген Пінак, Микола Чмир. Військо Української революції 1917–1921

Автор
Пінак Є., Чмир М. «Військо Української революції 1917–1921 років» – Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017.

Пінак Є., Чмир М. Військо Української революції 1917–1921 років. – Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. – 432 с.

Перш за все необхідно підкреслити, що дана книга є логічним продовженням попереднього військово-історичного доробку її авторів. Микола Чмир в 2006 році захистив кандидатську дисертацію «Символіка збройних сил України 1917–1920 рр.», є членом Українського геральдичного товариства. З квітня 2015 р. – головний редактор журналу Асоціації колекціонерів військової символіки «Колекціон». Указом Президента України від 15 травня 2015 р. № 271 включений до складу Комісії державних нагород та геральдики. Євген Пінак є юристом за освітою, який займається дослідженнями військової історії. Його спільна робота з Пітером Абботом «Українські армії 1914–1955» були видані в Британії в 2004 році в серії «Men-at-Arms». В 2008 році Микола Чмир і Євген Пінак спільно з Сергієм Музичуком видали книгу «Галицька армія 1918–1920».

Читати далі

Маршрути Чигиринських походів османської армії 1677 і 1678 років

Автор

Дмитро Вортман, Тетяна Гедзь 

При висвітленні подій Чигиринських походів 1677–1678 рр. історики аналізують насамперед сам перебіг облоги Чигирина. Приділяється увага політичній ситуації, військовій тактиці, озброєнню обох сторін. Звичайно, поразка османської армії у першому поході і падіння Чигирина у результаті другого мають багато тісно переплетених причин: політичних, військових і просто людських. Однією з цих причин є географічна – вибір шляхів, якими османська армія йшла до Чигирина під час обох походів. Цій обставині не приділялось належної уваги. Але до нашого часу дійшли історичні документи, які дозволяють приблизно відтворити географічний аспект руху османської армії.

Читати далі

Фестиваль “Вінниця – столиця УНР”

Автор
Фестиваль “Вінниця – столиця УНР”

14 жовтня 2017 року в День Захисника України у Вінниці відбудеться фестиваль військово-історичної реконструкції “Вінниця – столиця УНР”. На реконструкції буде відтворено епізод Перших визвольних змагань, коли Армія УНР воювала проти Червоної та “білої” армій.

У рамках фестивалю передбачено проведення таких заходів: 

Читати далі

Вершники Апокаліпсису в долинах Карпат

Автор

Владислав Товтин

Польський вершник. Рембрант ван Рейн

Серед творчого спадку великого Рембранта є одна робота, зміст якої пов’язаний з теренами Центрально-Східної Європи. Це картина “Польський вершник”, написана в 1655 році.

Існує кілька версій, кого саме зобразив майстер на своєму полотні. Цікавою є друга назва картини: “Лісовчик”, яка походить від відомої мілітарної формації Речі Посполитої XVII століття. Лісовчики брали участь в багатьох збройних конфліктах тієї доби, отримавши славу вправних і безстрашних кіннотників на полях битв від Волги до Рейну. Одночасно за ними закріпилася репутація жорстоких найманців, схильних до насилля та грабунків. Екзотичні для жителів європейських країн воїни сприймалися як персонажі Одкровення Іоана Богослова, як кара, яку Бог направив на грішників.

Але цікаво, що бойовий шлях лісовчиків пройшов і землями Карпатського регіону. Криваві події, які тут відбулися в 1619 році, свідчать про тісний зв’язок історії Закарпаття зі загальноєвропейським історичним процесом.

Читати далі