До середини квітня 2014 року загальна оперативна обстановка на Донбасі характеризувалася поступовим загостренням.
Рішучі дії силових структур України щодо недопущення анексії російською федерацією південно-східних областей України могли уповільнити, або навіть зірвати плани її керівництва щодо повторення кримського сценарію й на Донбасі.
«Біла книга антитерористичної операції на Cході України (2014–2016)» укладена спільно міністерствами та відомствами України, щоб ґрунтовно висвітлити захист територіальної цілісності й суверенітету нашої держави.
У книзі відображені як героїчні, так і трагічні сторінки АТО на Cході України 2014–2016 років.
Після розпаду СРСР в Україні залишилось дуже потужне авіаційне угрупування: велика кількість літальних апаратів різного типу і потужна армія професіоналів-авіаторів, які були не тільки відмінно навчені, а й мали бойовий досвід. Першокласні льотчики, яких на той час була більшість, могли літати у будь-яких умовах і виконувати найскладніші завдання.
Таку повітряну армію Україна економічно не потягнула б. Тому, фактично з першого дня існування, в українських Збройних Силах відбувалась реформа, спрямована на оптимізацію структури і чисельності Українського війська.
На початку 90-х років минулого століття, у період становлення і формування національного війська, скептики вважали, що молода держава Україна не має власних Збройних Сил, а якщо має, то лише на папері.
І для того, щоб розвіяти ці хибні думки і, в першу чергу, перевірити готовність частин та з’єднань Збройних Сил України до виконання завдань за призначенням, рішенням командувача Одеського військового округу генерал-лейтенанта Віталія Радецького, протягом серпня-вересня 1992 року на військовому полігоні «Широкий лан» на базі 357-го танкового полку 28-ї мотострілецької дивізії було успішно проведене полкове навчання з бойовою стрільбою.
Відео з каналу “Історія Українського Війська” показує реконструкцію зовнішнього вигляду козака-вершника доби гетьмана Богдана Хмельницького.
У битвах XVII століття козацька кіннота відігравала другорядну роль у порівнянні з піхотою. Козацька кіннота використовувалася для розвідки, переслідування, рейдів у тил та атак на фланги. Висока рухливість кінноти дозволяла маневрувати на полі бою. Крім того, коней використовували для переміщення й піші козаки.