1. Обстановка на початок операції.
1.1. Загальна обстановка.
До середини квітня 2014 року загальна оперативна обстановка на Донбасі характеризувалася поступовим загостренням.
Рішучі дії силових структур України щодо недопущення анексії російською федерацією південно-східних областей України могли уповільнити, або навіть зірвати плани її керівництва щодо повторення кримського сценарію й на Донбасі.
У таких умовах ключовим питанням для російських спецслужб стало утримання стратегічної ініціативи шляхом створення умов для переростання збройного протистояння між силовими структурами України і незаконними збройними формуваннями в активні бойові дії. Початком реалізації планів кремля стало захоплення органів місцевої влади і об’єктів цивільної інфраструктури в обласних і районних центрах, які могли бути використані у військових цілях.
Подальше штучне створення гуманітарної-катастрофи у регіоні давало надію на виправдання російської військової допомоги сепаратистам в обсягах, які б забезпечили баланс сил сторін для переростання конфлікту в довготривалий і з подальшим проведенням миротворчої операції та розташуванням російського військового контингенту на території України.
Водночас, стриманість міжнародної спільноти в оцінці агресивних дій російської федерації у той період надавала сподівання російському керівництву на виключну негативну риторику провідних країн світу щодо анексії Криму без введення відчутних економічних санкцій.
Українське керівництво вживало всіх заходів щодо уникнення застосування збройної сили та намагалося врегулювати конфлікт з сепаратистами мирним шляхом переконання та взаємних поступок.
Водночас, розуміючи, що вірогідність ескалації конфлікту дуже велика, Україна прискореними темпами здійснювала розгортання військових частин і підрозділів Збройних Сил та інших військових формувань.
1.2. Часткова обстановка.
Найбільш небезпечною була обстановка навколо обласних центрів, особливо у Донецьку.
Як в місті, так і в населених пунктах Макіївка, Харцизьк, Горлівка, Єнакієве сепаратистами були захоплені обласна та міські державні адміністрації, проходили масові антивладні акції протесту, відбувалися сутички з проукраїнськими правоохоронними органами та прихильниками єдності України. Під керівництвом та за підтримки російських спецслужб створювалися “загони ополченців” криміналізованих правоохоронних органів, місцевих проросійських сил і місцевого кримінального осередку.
Все це відбувалося на фоні потужної інформаційної компанії, головним гаслом якою було “росія нам допоможе”, який був підкріплений прибуттям до Донецька підрозділу (до батальйону) чеченських найманців.
За таких умов стратегічного значення як для бойовиків, так і для українських силових підрозділів набував Донецький аеропорт імені Сергія Прокоф’єва.
Даний об’єкт повітряного сполучення обидві сторони могли використовувати для швидкого нарощування своїх угруповань особовим складом, озброєнням і боєприпасами повітряним транспортом. Тому основною задачею було не дати такої можливості протилежній стороні конфлікту.
Крім того, сепаратисти розглядали аеропорт як можливий шлях швидкої евакуації особового складу та вивозу награбованих цінностей у місцевих підприємств, організацій та населення.
Тому зранку 16 квітня відбулася спроба захоплення аеропорту бойовиками “днр”. До його головної будівлі прибуло близько 150 озброєних сепаратистів “днр” та біля 50 бійців розформованого спецпідрозділу “Беркут”, які висунули ультиматум передати їм контроль над будівлею.
Двоє діб тривали безрезультатні перемовини між представниками українських внутрішніх військ та незаконних збройних формувань щодо контролю над аеропортом. Але, задля уникнення кровопролиття, українською стороною було прийнято рішення про виведення внутрішніх військ МВС України з будівлі аеропорту. Так, 18 квітня над аеропортом Донецька було піднято прапор “днр”.
Майже вся територія аеропорту контролювалася бойовиками. Винятком були центр управління “Донбасаеро”, злітно-посадкова смуга, новий і старий термінали та декілька адміністративних будівель, які контролювалися українськими силовиками. При цьому, за результатами домовленостей, новий (міжнародний) термінал аеропорту залишили обидві сторони, він працював у звичайному режимі та продовжував обслуговувати повітряні перевезення згідно графіку.
Зранку 25 квітня, порушивши домовленості, підрозділ НЗФ “восток” почав безпрецедентне захоплення нового терміналу Донецького аеропорту, а вже звечора бойовики почали завозити до нього боєприпаси та будувати укріплення для довготривалої оборони захопленого терміналу. Тому з міркувань безпеки Донецький аеропорт припинив функціонування, а його цивільний персонал залишив робочі місця і був евакуйований.
З огляду на зазначене, створилася ситуація, коли реальною загрозою постала можливість перекидання російських військ повітряним транспортом з території російської федерації та розіграшу сепаратистами “днр” у Донецьку кримського сценарію.
2. Планування операції.
Оперативне планування операції було здійснено в найкоротші терміни. Було відомо про захоплення бойовиками будівлі нового терміналу, але місце їх безпосереднього розташування (знаходження) в терміналі аеропорту було невідоме, їхні дії спрогнозувати було важко.
Незважаючи на відсутність необхідної інформації для визначення єдиного варіанту та способу проведення операції, керівництвом АТО було прийнято рішення щодо застосування сил і засобів з деблокування аеропорту.
Штабом АТО було зпрогнозовано декілька варіантів можливого розвитку ситуації та передбачено дії сил і засобів АТО по кожному з них.
З огляду на обмежені терміни на підготовку операції текстуальна частина Замислу операції не відпрацьовувалася. Рішення на застосування сил і засобів АТО приймалися безпосередньо під час проведення операції з деблокування аеропорту Донецька.
2.1. Основні положення замислу операції.
Замислом операції передбачалося провести масштабні демонстраційні дії авіацією, які повинні були продемонструвати бойовикам незаконного збройного формування рішучість намірів керівництва АТО щодо застосування потужної зброї. Це повинно було деморалізувати противника, змусити його піти на поступки українським силовикам та скласти зброю.
У разі, якщо бойовики добровільно не складуть зброю і не здадуться, було передбачено десантними підрозділами вступити з ними у вогневий контакт та силами зведеного загону спецпризначення Збройних Сил України, який на той час знаходився на території аеропорту і контролював основні адміністративні будівлі, скувати його дії, змусити зосередити основні зусилля на обороні центрального входу будівлі нового терміналу.
Тим часом, під прикриттям ударів штурмової та армійської авіації, планувалося здійснити висадку десанту поблизу злітної смугу з тильної сторони будівлі, оточити бойовиків і змусити їх скласти зброю, у разі продовження опору – знищити.
Таким чином, досягалася основна мета операції – позбавлення донецьких сепаратистів надії на військову допомогу з російської федерації повітряним транспортом.
2.1.1. Планування бойового застосування авіації.
Важливу роль під час проведення операції щодо деблокування аеропорту Донецьк було відведено авіації. Їй належало провести демонстраційні дії, забезпечити висадку десанту та його підтримку під час штурму аеропорту.
Через необхідність нанесення ударів по противнику з високою точністю, завдання вогневого ураження противника також були покладені на авіацію.
Особливістю планування бойового застосування авіації було спільне застосування винищувальної та штурмової авіації, а також спільні дії винищувальної та армійської авіації.
Завдяки вміло спланованому спільному застосуванню армійської авіації й авіації Повітряних Сил в ході операції вдалося своєчасно виявити і знищити велике скупчення бойовиків без втрат з нашої сторони та у короткий термін взяти під контроль основні адміністративні будівлі аеропорту і злітну смугу.
2.1.2. Організація управління.
Управління підрозділами, які були задіяні для проведення операції, здійснювалося безпосередньо визначеним оперативним складом зі штабу АТО, який на той час перебував у Довгенькому.
Для забезпечення оперативного управління визначеними силами і засобами та підтримки взаємодії з приданими підрозділами було розгорнуто радіо- та супутниковий зв’язок.
Керівник АТО особисто здійснював управління підрозділами, які були залучені до операції, приймав рішення по ситуації, що склалася.
Одною із характерних особливостей управління підрозділами була деталізована постановка завдань, яка здійснювалася засобами зв’язку.
Управління повітряними засобами армійської авіації та авіації Повітряних Сил здійснювалося оперативним складом штабу АТО та авіаційними навідниками, які були придані тактичному десанту і безпосередньо перебували на території аеропорту.
Загалом така організація управління забезпечила безперервне управління підрозділами і приданими силами в ході проведення Операції з деблокування аеропорту Донецьк.
2.2. Угруповання військ.
До проведення операції, в основному, були задіяні підрозділи спеціального призначення Збройних Сил України, а також визначені сили і засоби армійської авіації та авіації Повітряних Сил, а саме; зведений підрозділ 3 оп СпП, десант у складі 93 чол. (95 оаембр, 8 оп СпП, 140 оц СпП, 99 КРЦ, авіанавідники армійської авіації), зведені ланки 7 оп АА, 114 бр ТА; 229 бр ТА; 831 бр ТА; 203 навбр.
3. Хід проведення операції.
3.1. Передумови.
Операція з оборони аеропорту Донецьк була розпочата українськими військами на початку травня. У той час в Україну ще не входили бронетанкові частини російської федерації, і осередковий контроль над державним кордоном зберігався в руках українських силовиків.
У цей період штаб АТО здійснював підготовку операції з перекриття та посилення державного кордону силами Збройних Сил України.
Тому контроль над аеропортами Донецька, Краматорська й Луганська був важливим завданням, виконання якого унеможливлювало перекидання на територію України бойовиків, озброєння та військової техніки, боєприпасів для підтримки дій сепаратистів.
Враховуючи ключове значення аеропорту як вузла комунікацій, командування оперативного командування “Південь” перекинуло на його прикриття близько 150 військовослужбовців 3 оп СпП.
У той же час, керівництво аеропорту заборонило бійцям спецпідрозділу брати під контроль будівлю нового терміналу, щоб не лякати пасажирів міжнародних рейсів озброєними людьми та не заважати роботі персоналу.
У результаті цього, в ніч на 26 травня новий термінал і підходи до аеропорту були без бою захоплені ударними формуваннями російських спецслужб в Україні: батальйоном “восток”, загонами бородая, пушиліна, здрилюка і “оплоту” із числа колишніх і діючих співробітників спецпідрозділів гру та фсб рф, у тому числі чеченців, загальною чисельністю до 300 чоловік.
3.2. Початок операції.
На світанку 26 травня до будівлі нового терміналу аеропорту Донецьк під’їхали кілька десятків озброєних представників так званої “днр” та блокували роботу аеропорту. Водночас, ними були висунути вимоги про виведення українських військових з території аеропорту.
З 7 години ранку 26 травня через захоплення аеропорт Донецьк із міркувань безпеки перевезень припинив роботу, хоча повний контроль над аеропортом сепаратистами встановлений ще не був.
Своєю чергою, Державна авіаційна служба України (Державіаслужба) видала NОТАМ (повідомлення про зміни в правилах проведення та забезпечення польотів і аеронавігаційної інформації), згідно з яким польоти в Донецьк тимчасово були заборонені до 18.00 цього ж дня.
Українські військовослужбовці ультиматум не прийняли та продовжували виконувати завдання. Для уникнення провокацій військові передислокувалися в лісопосадку неподалік від злітної смуги.
У цей час командуванням АТО було прийнято рішення здійснити розвідку району аеродрому Донецьк та демонстрацію присутності Збройних Сил України.
Розвідку й умовну бойову роботу по цілях було проведено літаком МіГ-29 зі складу 114 бр ТА і відстрілом теплових уловлювачів. У відповідь на дії військових бойовики почали обладнувати на дахах будівель аеродрому вогневі точки.
3.3. Активна фаза проведення операції.
Близько 8 години особовий склад груп спеціального призначення 3 оп СпП вступив в бій з сепаратистами, які займали будівлю нового терміналу.
У цей же час, з початком бойових дій підрозділів Збройних Сил, сепаратисти почали нарощувати свою чисельність, за рахунок особового складу батальйону “восток”, яка до 11.30 вже становила більше ніж 200 чол.
Після закінчення бойового зіткнення сепаратистам був висунутий ультиматум до 13 години скласти зброю та здатися правоохоронним органам.
У той же час, командуванням штабу АТО з метою деморалізації сепаратистів було прийнято рішення стосовно демонстрації присутності військового контингенту та рішучих намірів військових.
Для цього було здійснено виліт літака Л-39 з умовним заходом на бойову роботу.
Після відмови сепаратистів добровільно скласти зброю та здатися правоохоронним органам було прийнято рішення щодо попередження бойовиків пострілами штурмової авіації по хибним цілям.
Парою літаків Су-25 було виконано захід на ціль і здійснено попередження сепаратистів пострілами не на ураження, на що бойовики відверто проігнорували попередження сил АТО та відкрили вогонь у відповідь на ураження.
У відповідь на такі зухвалі дії бойовиків командуванням було прийнято рішення на їх знищення.
Відволікаючими діями винищувальної авіації 114 брТА (МіГ-29) шляхом відстрілу теплових пасток з умовним заходом на бойову роботу та одночасними діями штурмової авіації протягом 30 хв. (пари Су-25) по будівлі нового терміналу противник був скований.
Таким чином, у результаті добре спланованих та проведених відволікаючих дій бойовики були деморалізовані та втратили контроль і управління.
Використовуючи фактор раптовості та дезорганізацію у діях противника, близько 13.20 було здійснено висадку десанту чисельністю 93 військовослужбовця на територію аеропорту, який у подальшому скрито наблизився до будівлі старого терміналу та приступив до зачистки аеропорту.
Підтримку дій десанту забезпечувала пара літаків Су-27 нанесенням авіаційних ударів по будівлі нового терміналу, внаслідок чого бойовики понесли значні втрати в особовому складі.
Після отриманих значних втрат терористи здійснили невдалу спробу залишити район антитерористичної операції. Але близько 16 години на поповнення їхніх втрат до терміналу з міста прибуло підкріплення в кількості близько 100 чоловік.
Весь цей час штурмові дії десанту підтримувалися ударами літаків Су-27 та парами вертольотів Мі-24 по бойовиках, які перебували в будівлі нового терміналу аеропорту.
Близько 17.00 на підтримку сепаратистів до аеропорту прибуло біля десятка автомобілів КАМАЗ з озброєними бойовиками. Внаслідок чого чисельність бандформувань зросла приблизно на 300 чоловік, що створювало умови для подальшого утримання та блокування аеропорту.
Адекватно відреагувавши на ситуацію, що склалася, та на ймовірну загрозу закріплення бойовиків в аеропорту, командуванням АТО та завдяки вмілим діям авіанавідників, було нанесено удар парою Мі-24 зі складу 7 оп АА по скупченню бойовиків в районі автосалону “Тоуота/Lexus”, південна околиця аеропорту.
В результаті авіаційного удару було знищено майже 60 % бойовиків, що прибули на підкріплення, та зенітну установку, яка протистояла силам АТО.
Використовуючи удари авіації та значні втрати противника, сили АТО продовжували поступове зачищення території аеропорту. Бойовики несли значні втрати.
3.4. Завершення операції.
Під вечір частина бойовиків відступила в межу міста, де терористи взяли лід контроль Путилівський міст, виставивши по обидві його сторони автоматників.
Залишки бойовиків, розуміючи стратегічне значення аеропорту, будь-якою ціною намагалися утримати його під своїм контролем.
Так, близько 21 години, главарями бандформувань, які безпосередньо перебували і Донецьку, до аеропорту на мікроавтобусах було направлено підкріплення чисельністю близько 100 чоловік.
В котрий раз, завдяки оперативному надходженню до штабу АТО інформації щодо змін в обстановці, а саме збільшення кількості бойовиків у новому терміналі, було прийняте рішення на нанесення кількох авіаційних ударів штурмової авіації по будівлі нового терміналу.
Використовуючи деморалізацію бойовиків та результати авіаційних ударів, силами десанту було знищено більшу кількість сепаратистів, які залишалися.
Рештки уцілілих сепаратистів у паніці рятувалася втечею на мікроавтобусах, намагаючись вивести вбитих та поранених. Сили АТО переслідували бойовиків у місті, стараючись не дати їм можливості втекти.
Ще деякий час бої продовжувалися в околицях міста, біля будівлі обласного військкомату на перехресті Київського проспекту і вулиці Буслаєва.
Близько 23.00 бойові дії припинилися, силам АТО вдалося вибиті терористів з аеропорту та взяти його під свій контроль. Втрат серед особового складу не було.
4. Загальні висновки
Однією з характерних особливостей даної операції було активне застосування силами АТО армійської, штурмової і винищувальної авіації щодо проведення демонстраційних дій для деморалізації сепаратистів та здійснення авіаційної підтримки штурмових дій десанту та підрозділів спецпризначення.
У тактиці дій сепаратистів також відбулися деякі зміни. Сепаратисти різних угруповань НЗФ вели свою підривну (терористичну) діяльність розрізнено, між бандами були відсутні взаємодія та зв’язок, що дозволяло українським силовикам без надмірних зусиль зломити їх збройний спротив. Але, завдяки втручанню російських спецслужб щодо призначення ватажками сепаратистів своїх ставлеників або прихильників “руського миру” з числа місцевих адептів та направлення до Донбасу казаків, чеченських найманців, справи у сепаратистів почали покращуватися. Завдяки московським кураторам було розпочато формування підрозділів на кшталт військових формувань, організовано централізоване управління угрупованнями НЗФ самопроголошеним керівництвом “днр” та налагоджено взаємодію між різними угрупованнями терористів та найманців.
У цьому контексті слід відзначити, що з метою оперативного реагування на різкі зміни в обстановці та утримання займаних позицій на загрозливих напрямках, ватажками російсько-терористичних угруповань вживалися заходи щодо використання оперативних резервів — поставки добре озброєного підкріплення чисельністю до 100 осіб і більше. При цьому сепаратистами широко використовувався автомобільний вантажний транспорт (типу КамАЗ), який прибував з росії разом з найманцями та боєприпасами.
За результатами операції з деблокування аеропорту Донецьк силам АТО вдалося вибити бойовиків з території аеропорту, нанести їм максимального ураження та залишити контроль над стратегічно важливим об’єктом – Донецьким аеропортом ім. С. Прокоф’єва.
Успіх під час виконання завдань було досягнуто за рахунок низки факторів, основними з яких стали такі:
- Незважаючи на відсутність необхідних даних про противника, велику кількість варіантів розвитку подій, чітка організація планування операції керівництвом АТО та його безпосереднє управління задіяними силами і засобами забезпечила єдине розуміння командирами підрозділів порядку виконання завдань, їх узгоджені дії в ході операції, що дало змогу досягти мети операції.
- Уміле одночасне застосування армійської авіації та авіації Повітряних Сил дозволило дезорганізувати і скувати дії противника, позбавити його стійкого управління та, використавши це, здійснити висадку десанту безпосередньо біля злітної смуги і будівлі старого терміналу аеропорту.
- Надійна авіаційна підтримка дій десанту на всіх етапах зачистки аеропорту, своєчасне реагування на постійні зміни в оперативній обстановці дали змогу провести операцію без втрат особового складу, озброєння та військової техніки.
- Додатковим фактором, який сприяв досягненню мети операції без втрат, була вдало організована взаємодія між авіацією та підрозділами спеціального призначення під час виконання ними завдань.
Поряд з цим, слід зазначити, що бойовики добре знали район Донецького аеропорту. Так, 16 квітня 2014 року, коли бойовики намагалися диктувати умови прийому громадян рф, що прибувають до аеропорту Донецьк, вони провели рекогносцировку майбутнього району бойових дій.
Після поразки в аеропорту Донецьк бойовики змінили тактику дій. У подальшому вони уникали скупчення особового складу в одному місці, діяли здебільшого у складі невеликих диверсійно-маневрених груп, на блокпостах (захоплених об’єктах) чергували по 5–7 ополченців, а у разі протидії регулярним збройним формуванням України підтягували резерви.
Це призвело до необхідності здійснювати щільне оточення бойовиків у певному районі (об’єкті) з метою недопущення використання ними резервів та підкріплення. При цьому кільце оточення було подвійним, що призводило до збільшення чисельності особового складу необхідного для успішного проведення операції.
Джерело: Центр досліджень воєнної історії Збройних Сил України