Під час розкопок античного поселення на Чокрацькому мисі у Криму був знайдений фрагмент бронзового шолома. Поселення, що виникло вже у VI ст. до Р.Х., проіснувало недовго, але відродилося у часи Мітридатових війн. Остаточна загибель посилення відноситься до середини останньої чверті І ст. до Р.Х. Знайдений фрагмент був ідентифікований М. Трейстером як частина елліністичного шолому типу, який він назвав «аттичним», а інші автори вживають назву «псевдоаттичний». Відкриття дозволило посунути дату використання шоломів цього типу в Північному Причорномор’ї до І ст. до Р.Х.
Опис: пошкоджена передня частина бронзового шолому псевдоаттичного типу з фрагментом нижнього краю і налобної прикраси, утвореної подвійним валиком.
«Фрагмент, що зберігся, представляє собою центральну частину налобника шолома, викуту ймовірно по кам’яній матриці з бронзового листа товщиною біля 1,5 мм… У верхній і нижній частині місцями зберігся єдиний край фрагмента складаного шолома: крім того, уздовж верхнього краю видні отвори для заклепок, що знаходяться на відстані 3,2 і 4,2 см один від одного – у правому з трьох отворів збереглася заклепка. Характерні особливості фрагмента: профілювання, що утворює в центральній частин висунуте наперед трикутне поле максимальною висотою 2,6 см, обмежене рельєфним бордюром, профілювання нижньої частини фрагмента, отвори для заклепок, наявність регулярних верхнього і нижнього краю фрагмента, що збереглися фрагментарно, говорять на користь того, що фрагмент відносився до аттичного типу елліністичних шоломів з гребенем, причому належить до першої групи таких шоломів за класифікацією Г. Вауріка… Перша група шоломів включає два екземпляри, що походять з о. Мелос… Подібні залізні шоломи походять з поховання воїна у Продромі (Греція, Феспротія) і з Керчі. Бронзові шоломи другої групи походять з Гавані в Румунії, Бубуїв у Молдові, Кам’янки-Дніпровської, і, нарешті, з Владикавказа. Додамо до цього переліку невраховані Г. Вауріком знахідки шоломів у Неаполі Скіфському та Адигеї…» [1]
Датування: 12–8 рр. до Р.Х.
Розміри: 11,3 х 7,2 см
Місце знахідки: мис на південному узбережжі Чокрацького озера, Керченський півострів, Крим
Місце зберігання: –
Публікація: Масленников А. А., Трейстер М. Ю. Фрагмент аттического шлема из раскопок поселения на Чокракском мысу // Археологія. – 1991. – № 1. – С. 144–149.
Література:
1. Масленников А. А., Трейстер М. Ю. Фрагмент аттического шлема из раскопок поселения на Чокракском мысу // Археологія. – 1991. – № 1. – С. 144–149.
2. Симоненко А. В. Сарматские всадники Северного Причерноморья. Изд. 2-е, исправленное и дополненное. – К.: Видавець Олег Філюк, 2015. – C. 151.
3. Симоненко А. В. Шлемы сарматского времени из Восточной Европы // Stratum Plus. – 2014. – № 4. – С. 249–284.