Артем Папакін
Дослідники давньої зброї вважають, що розвиток шоломів зазвичай випереджає розвиток натільних обладунків. Це означає, що якщо в передскіфську добу використовували обладунки, то, безперечно, носили й шоломи. Проте знахідок шоломів кіммерійського часу в Україні небагато.
Реконструкція із серії “Люди давнини” показує одяг, спорядження та озброєння реєстрового козака Київського полку війська Богдана Хмельницького станом на 1650 рік.
Реконструкція виконана Товариством військово-історичної реконструкції “Печерська сотня Київського реєстрового козацького полку”
У впускному похованні кургану № 12 біля м. Покров Дніпропетровської області археологи знайшли чимало предметів озброєння, серед яких було два набори обладунків і два щити. Частина лусочок і пластин видовженої форми не вписувалася у конструкцію жодного з двох панцирів, тому Є. В. Черненко припустив, що вони належать до бойового пояса. М. Горелик натомість порахував, що складений з цих пластин пояс мав бути широким і коротким (близько 19 см) і припустив належність цих пластин до деталей набірного шолома.
Унікальне за своїм складом і збереженістю поховання скіфського воїна у кургані біля с. Гладківщина на Черкащині містило повний набір озброєння вершника. Крім меча, стріл і трьох наконечників списів, у похованні знайдено пластинчастий панцир, що складався з панцирної сорочки з короткими рукавами, броньованого пластинами поясу, панцирних штанів, посиленого залізними пластинами наспинного щита-пелерини, а також залізного лускатого шолома. Комплекс з Гладківщини став всесвітньо відомим завдяки натурній реконструкції О. Мінжуліна, що часто відтворюється у популярних виданнях.
Володимир Булишин
На зламі 2018 та 2019 років у видавництві Львівського національного університету ім. Івана Франка вийшла монографія доцента кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Ярослава Онищука «Населення Західної Волині та Західного Поділля у першій половині І тис. н. е.: культурно-історичний аспект». Праця, безсумнівно, є певним підсумком у дослідженнях означеної території та означеного часового проміжку, у тому числі – завдяки більш ніж тридцятирічним дослідженням автора. Але тут хотілося б розповісти про одну її доволі цікаву складову: фактично вперше у розгорнутому вигляді опубліковано проміжні результати досліджень у селі Карів Сокальського району Львівщини…