Архіви позначок: уніформа

Мушкетери надвірної роти гетьмана І. Виговського. 1659 р.

Mushketery_Vyhovskoho_smallРеконструкція Сергія Шаменкова та Романа Сидорака.

За умовами українсько-шведських домовленостей 1657 р. та Гадяцької унії 1658 р. гетьман Іван Виговський мав право набирати “затяжне” (наймане) військо. Одними з найманців, що служили при українських гетьманах у якості надвірного війська, була піхота іноземного автораменту – мушкетери. Українські мушкетери (це могли бути німці, шведи, поляки та українці) були одягнені у “німецьке плаття” (тобто за західноєвропейською модою) і озброєні відповідно – мушкетами (як ґнотовими, так і кременевими) з “12 апостолами” чи шкіряними ладівницями, шпагами чи шаблями. Читати далі

Військово-історичні студії в КНУ імені Тараса Шевченка

histfuck-logoУ 2016 навчальному році історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка оголошує набір студентів на освітню програму «Військова історія».  Студенти спеціалізації вивчатимуть історію воєнних конфліктів, збройних сил, мілітарної культури як цивілізаційних явищ від давнини до сьогодення. Випускники освітньої програми «Військова історія» отримають у дипломі додаткову кваліфікацію «Консультант з питань військової історії» і сертифікат «військовий історик». Читати далі

Одяг затяжних формацій європейського автораменту за часів гетьмана Івана Виговського

мушкетСергій Шаменков

Завдяки пунктам Гадяцької угоди 1658 р. чисельність найманого «затяжного» війська гетьмана І. Виговського мала б становити 10 000 жовнірів. Пункт угоди дозволяв «вільні затяги в Польщі людей німецьких», а ще перед тим в 1657 році шведсько-українські домовленості надавали право затягувати на службу гетьману офіцерів та жовнірів шведських провінцій [1].

Уявлення про зовнішній вигляд «німецьких найманців» можливо скласти за описами очевидців: «которые де драгуны у гетмана ходят по немецки, то де не прямыя немцы, — ляхи, поляки и казаки, которые полешились и понадевали немецкое платье» [2]. Читати далі

Німецька армія у Києві, 1918 рік

Немцы_в_Киеве_март_1918Кінохроніка показує проходження вулицями Києва німецької армії у березні 1918 року. Після того, як в ході першої українсько-більшовицької війни Київ був зайнятий Червоною армією, керівництво Української Народної Республіки підписало мирний договір у Бресті та звернулося до німецького командування з проханням допомогти звільнити Україну від більшовиків. У лютому – березні 1918 року німецька та австро-угорська армії вигнали Червону армію з України. Читати далі

Гренадер Йончопінзького полку армії Карла ХІІ. Початок XVIII ст.

Grenader_smallРеконструкція Богдана Неваха

Під час Великої Північної війни в Україні побувало шведське військо Карла ХІІ. Йончопінзький полк взяв активну участь у поході 1708–1709 рр. та битві під Полтавою. Піхотні полки того часу складалися з мушкетерів, гренадерів та пікінерів. Гренадери мали на озброєнні мушкети, шпаги та гранати – скляні, чавунні або залізні снаряди у формі шару, начиненого пороховою сумішшю, із запальною трубкою. Гранати метали вручну, що вимагало фізичної сили та спритності. Через це у гренадери брали виключно добре розвинутих фізично чоловіків високого зросту. Крім гранат, однією з головних відмінностей гренадерів від інших піхотинців були високі шапки, що на відміну від тривухого капелюха мушкетерів не заважав кидати гранати. Читати далі