Артем Папакін
Історичні зв’язки України з Польщею, викликані тривалим перебуванням українських та польських земель у складі одних державних утворень та сусідством поляків і українців, викликають все більший інтерес дослідників. Однак поза увагою українських науковців часто опиняється величезний пласт україніки, що зберігається в польських архівах.
Руккас А.О. «Разом з польським військом: Армія Украïнськоï Народноï Республіки 1920 р. (структура, організація, чисельність, униформа) / Руккас А.О. – Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2013. – 480 с.
В Україні видана книжка, присвячена історії створення і діяльності армії Української Народної Республіки в 1920 році.
У часи СРСР історія національних частин, що билися проти радянської влади у період польсько-більшовицької війни, практично не вивчалася. Так, з’являлися праці про “буржуазних націоналістів” та антикомуністичні змови, але інформація, викладена у них, була далекою від реальності та рясніла ідеологічними штампами.
Хоча обмундирування козаків та старшин збройних сил Української Народної Республіки був дуже неоднорідним, військове керівництво неодноразово робило спроби запровадити одноманітні однострої. Опублікований нижче наказ, копія якого зберігається у документах Центрального військового архіву в Варшаві (у фонді “Союзна українська армія” – “Sprzymierzona Armia Ukraińska”), був першою спробою ввести однакові уніформи у війську УНР після її відновлення у листопаді 1918 р. Однак втілити в життя цей наказ не вдалося через його повну невідповідність матеріальним ресурсам тогочасної української армії, і наказ так і залишився проектом.
Документ, представлений нижче, укладений в результаті переговорів між української владою та командуванням польських військових формувань в України. Формування польських добровольчих з’єднань тривало протягом літа 1917 – весни 1918 рр. у тилу російського Західного фронту (там було створено 1-й Польський корпус), на Румунському (2-й Польський корпус) та Південно-Західному (3-й корпус) фронтах.
Реконструкція Андрія Мацьківа.
В Дієвій Армії УНР зразка 1919 р. використовували форму та спорядження, успадковані головним чином з російської імператорської армії. Основними видами головних уборів козаків та старшин були англійського типу кашкети, на яких носилися металеві кокарди з тризубом посередині, а взимку – папахи колишньої російської армії. Поруч із одностроями РІА в 1919 р. у війську УНР були введені френчі англійського зразка та бриджі. Систему розрізнення за посадами неодноразово змінювали: спочатку рангові відзнаки розміщувалися на комірі, з квітня 1919 р. – на рукавах, проте через брак необхідних для їх виготовлення матеріалів далеко не всі вояки їх носили.