Документ, представлений нижче, укладений в результаті переговорів між української владою та командуванням польських військових формувань в України. Формування польських добровольчих з’єднань тривало протягом літа 1917 – весни 1918 рр. у тилу російського Західного фронту (там було створено 1-й Польський корпус), на Румунському (2-й Польський корпус) та Південно-Західному (3-й корпус) фронтах. Створені задля боротьби проти Німеччини та Австро-Угорщини польські корпуси в Україні після Брестського мирного договору 1918 р. та встановлення над територією Української Народної Республіки контролю австро-угорської та німецької армій опинилися в скрутному становищі, і тому були змушені укласти угоду з політичним керівництвом УНР, яка визначила їх нейтральний статус. Це ненадовго вберегло польські збройні формування в Україні, однак основні положення наведеної нижче угоди так і не були виконані, а в травні і червні 1918 р. польські військові формування в Україні були ліквідовані німцями і австрійцями.
Умови перебування польських військ на території України
А. Правове становище польських військ.
1. Всі польські війська, які єсть на території України, додержуються нейтралітету і зостаються на території до того часу, поки буде можливість військам піти в Польщу, або Український Уряд У.Н.Р. запропонує з політичних причин увільнення своєї території. В цих випадках Уряд У.Н.Р. гарантує вільний вихід війська з її меж зі зброєю в руках, але без боєвих припасів.
2. Являючись гостями українського народу, польські війська мають право тримати зброю, в своєму внутрішньому житті керуються своїми законами і зберігають свої звичаї.
3. В разі порушень ким небудь з вояків польської армії гражданських законів У.Н.Р. виновний підлягає суду У.Н.Р. і несе кару по її законам. Приговор суду передається польському командованню.
4. В разі порушення ким небудь з вояків польської армії військових законів У.Н.Р. виновний підлягає військовому польовому суду. Мотивований приговор суду надсилається Українському Військовому Міністрові.
5. Вояки польської армії, якісь знаходяться по за районом розквартирування польських військ (отпуск, командіровка), підлягають законам У.Н.Р. і за порушення їх несуть одповідальність згідно §§ 3 і 4.
Б. Район росквартирування польських військ.
6. За для росквартирування польських військ вибирається район: Речиця – Гомель – Новозибків – Городня.
7. Більш детальне росквартирування польських частин виробляється по умові з Губерніяльним Черніговським Комендантом.
8. Скупчення польських військ з міст їх сучасного квартирування в новий район буде зроблено роспорядженням Уряду У.Н.Р. в порозумінні з польським командуванням.
9. Всі пересовання окремих частин польських військ в районі росквартирування робляться з відома Губерніяльного Коменданта Чернігова.
В. Склад польських військ, їх укомплектовання і формування.
10. Польські війська на території України складаються з кадрів 2-го польського корпусу ген. Осинського і деяких організаційних частин 3-го польського корпусу, список яких прикладається, а детально розробленні відомості будуть надіслані польським командуванням в 5-дневний срок.
11. Виключаючи організовані частини 2-го і 3-го польських корпусів, на території України, маються запасні укомплектовання, які не взяті на рахунок.
12. Укомплектовання частин 2-го польського і формування частин 3-го польського корпусів тими укомплектованнями, які маються на території України, робиться з відома Уряду У.Н.Р.
Г. Постачання і харчування польських військ.
а) Зброя і амуніція.
13. Частини 2-го і 3-го польських корпусів, фактично істнуючі, тримають при собі все майно (гарматне, інтендантське, інженерне і ветеринарне) в межах фактичної кількости людий, які входять в склад корпусів зазначених в додатковій відомості.
б) Харчування.
14. Ріжного роду провіантське, приварочне харчування і фураж, польські війська одержують натурою від У.Н.Р. в розмірі скарбничого (казьонного) пайка і фуражної дачі, прийнятих для козаків і коней Української армії (Наказ Військового Міністра 21 Березіля 1918 року № 100).
15. Детальний розпорядок ріжного роду харчування розробляється спільно Черніговським Губерніяльним Комендантом, представниками відділу постачання військ і польського військового командування на підставі таких принципів:
а) кожного 25-го числа польське командування передає Чернігівському Губерніяльному Комендантові відомості, необхідні для загального підрахунку по зразку, який додається. (Додаток № 3).
б) Харчування робиться з гамазій.
в) За для своєчасного виконання вимагань польського командування, Чернігівський Губерніяльний Комендант призначає особливого уповноваженого в руках якого скупуються всі вимагання польського командування.
г) Вимогові відомості польського командування робляться по установленому зразку (чекові требовання) і повинні мати печатку частини і підпис того, хто робить вимогу (требовання).
д) Всі реквізиції робляться Українською владою.
е) В випадках, які не могуть бути викладені, або як наряд не виконані Українською владою, або Українська влада передасть свої уповноваження, польські начальники, не нижче командирів полку, роблять реквізицію і дають на все забране установлені реквізиційні квитки на українській мові, з підписом начальника і прикладанням печати.
в) Кошти на утримання польських військ.
16. Все необхідне для польських військ (військове майно, харчування, фураж) дається з запасів У.Н.Р. на підставі вимагань польського командування натурою під росписку, або реквізиційні квитки.
17. Кошти за харчування польських військ являються предметом обговорення між Урядами У.Н.Н. та Польщі.
18. Підрахунок видатків утримання польських військ обговорюється в мішаній Українсько-Польській комісії, сфорированій своєчасно по згоді між урядами У.Н.Р. та Польщі.
Д. Військові обов’язки польських військ відносно У.Н.Р.
19. Крім своєї внутрішньої охорони, польські війська несуть гарнізонну службу в районі свого росташування.
20. Під розуміння “гарнізонна служба” підходить охорона місцевих установ, які обслуговують так або інакше польські війська.
21. Використування польських військ для всякої другої мети робиться по особливому договору між урядом У.Н.Р. і польським командуванням.
22. Охорона порядку і спокію в місті росквартирування польських військ є діло Уряду У.Н.Р. і її армії.
Як інтересам польських військ загрожує небезпека, а уряд У.Н.Р. по тим або инакшим причинам не може усунути її – польські війська самі мають право захищати свої інтереси, але командующій польськими військами негайно повідомляє про се Військового Міністра У.Н.Р.
23. Для того щоб направляти волонтерів і вояків польської армії і давати ріжного роду справки, в Київі, Житомирі, Одесі і Ровно можуть бути установлені польські коменданти.
Круг діяльности цих комендантів окреслюється особою інституцією затвердженною Військовим Міністром.
24. В районі росквартирування, польське командування має право установляти всі військові установи, які передбачають польські закони, але цим установам підлягають взаємовідносини тільки вояків польських військ.
Е. Зв’язок.
25. Польське командування має право по згоді з Чернігівським Губерніяльним Комендантом вільними урядовими дротами (проводами) користуватись для зв’язку з своїми частинами.
26. Польське командування має право проводить свої телефони і телеграфний зв’язок для з’єднання своїх частин.
Примітка: Користування радіотелеграфом по особливій згоді з Чернігівським Губерніяльним Комендантом.
27. Для тримання особистого зв’язку польське командування прикомандировує до Українського Генерального Штабу свого уповномоченного.
Оригінал підписали: В. Міністр Жуковський, Командуючий ІІ Польського корпусу генерал-підпоручник Осинський, Уповноважений польських військ на Україні підпоручник Піотровський, м. Київ, 3-го квітня 1918 року.
З оригіналом згідно і стверджується правдивість в п. 1 додатку: “без боєвих припасів”, в п. 8 поправки: “в порозумінню з польським”, в п. 10 поправки: “корпусу генерала Осинського”
Начальник адміністративного відділу Канцелярії Військового Міністерства (підпис)
Centralne Arhiwum Wojskowe, Warszawa, sygn. I.122.71.1, brak paginacji. Копія, машинопис. Правопис збережено