Ігор Срібняк, «Спільна юнацька школа Армії УНР»

Ігор Срібняк, «Спільна юнацька школа Армії УНР». Обкладинка

Срібняк, Ігор Володимирович (2021) Спільна юнацька школа Армії УНР: особливості функціонування в умовах інтернування у Польщі (19211924 рр.). Międzynarodowе konsorcjum naukowo-edukacyjnе im. Luciena Febvra, Poznań-Paryż.

Напередодні Нового року в Польщі була опублікована монографія доктора історичних наук, професора Ігоря Володимировича Срібняка, присвячена Спільній юнацькій школі Армії Української Народної Республіки в період інтернування. Видання доступне для скачування.

У монографії на основі використання широкого кола архівних джерел розкрито особливості функціонування Спільної юнацької школи у таборах інтернованих Військ УНР у Польщі (Ланцут–Вадовиці–Каліш). Протягом усього часу її перебування у таборах Школа продовжувала свою діяльність попри всі побутові труднощі (переїзди, відсутність ресурсів, коштів та приміщень, потрібних для організації її нормального функціонування тощо). Зусиллями її викладачів юнаки отримували ґрунтовні знання як зі спеціальних (тактика, артилерія, фортифікація, військова адміністрація та ін.), так і з загальноосвітніх дисциплін (історія і географія України, військова історія, законознавство, українська та іноземні мови та ін.). Важливим було й те, що її вихованці на службі та поза нею принципово послуговувались українською мовою, та як могли – боролись із засиллям у таборах російської. В умовах хронічного недофінансування Школи ледь не єдиним джерелом надходження гуманітарної допомоги для її постійного та перемінного складу були грошові внески та подарунки жертводавців, якими виступали як українські благодійні та громадські організації, так і поодинокі особи. Загалом Школа здійснила чотири випуски молодих старшин (загалом – 259 хорунжих), внісши в такий спосіб свій поважний внесок у розбудову старшинського корпусу Армії УНР. Кожному з випускників Школи у подальшому судилась своя доля, але закладені переважній більшості з них тривкі підвалини державницького розуміння потреб незалежної України вирішальним чином визначили їх подальше життя та діяльність.

Ігор Срібняк, «Спільна юнацька школа Армії УНР»

ЗМІСТ:

ВСТУП

1. Кам’янецька піша юнацька школа Армії УНР у січні-травні 1921 р. («ланцутська доба»)

1.1. Початок інтернування Школи в таборі Ланцут

1.2. Особливості організації навчального процесу в Кам’янецькій пішій юнацькій школі

2. Особливості функціонування Спільної юнацької школи у травні-жовтні 1921 р. («вадовицька доба»)

2.1. Початкові труднощі налагодження роботи Школи у Вадовицях

2.2. Поповнення перемінного складу Школи та заходи із зміцнення дисципліни

3. Таборове повсякдення особового складу Спільної юнацької школи восени 1921 – влітку 1924 рр. («калішська доба»)

3.1. Особливості функціонування Школи в таборі Каліш (осінь 1921 – літо 1922 рр.)

3.2. «…Перебільшеність мертвої власти»: конфлікт начальника Школи з чільними посадовцями Генерального штабу (перша половина 1922 рр.)

3.3. Школа на завершальному етапі своєї діяльності (осінь 1922 – червень 1924 рр.)

ВИСНОВКИ

ДОДАТКИ

1. Листа обсадження посад в Спільній Юнацькій Школі згідно тимчасових штатів

2. Умови, що необхідні для прийому до персоналу Школи Юнацької

3. Реєстр учебників, підручників, направ та інструкцій, потрібних для Спільної Юнацької Школи

4. Тижневий розклад лекцій в Спільній юнацькій школі з 26 по 31 грудня 1921 р.

5. Життя, віддане служінню Україні… (короткий нарис життя і діяльності абсольвента Спільної юнацької школи, сотника Армії УНР, директора Української Бібліотеки імени С. Петлюри, інженера Петра Йосипишина, 1901–1994 рр.)

Видання викладене у вільний доступ.

СКАЧАТИ

Див. також:

Андрій Руккас, “Разом з польським військом”: Армія Украïнськоï Народноï Республіки 1920 р.

Євген Пінак, Микола Чмир. Військо Української революції 1917–1921

Війна з державою чи за державу? Селянський повстанський рух в Україні 1917–1921 років

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *