25 травня 2016 р. на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася чергова відкрита лекція на військово-історичну тематику. На третьому заході з серії “Дні Мінерви: військово-історичні студії” була представлена відкрита лекція кандидата історичних наук, доцента Андрія Руккаса “Праця величезна по обсягу і надзвичайної ваги”: відновлення Армії УНР у 1920 р.”, проілюстрована реконструкціями козаків Армії УНР від ВІК “Повстанець”.
Нові часи
Одяг затяжних формацій європейського автораменту за часів гетьмана Івана Виговського
Сергій Шаменков
Завдяки пунктам Гадяцької угоди 1658 р. чисельність найманого «затяжного» війська гетьмана І. Виговського мала б становити 10 000 жовнірів. Пункт угоди дозволяв «вільні затяги в Польщі людей німецьких», а ще перед тим в 1657 році шведсько-українські домовленості надавали право затягувати на службу гетьману офіцерів та жовнірів шведських провінцій [1].
Уявлення про зовнішній вигляд «німецьких найманців» можливо скласти за описами очевидців: «которые де драгуны у гетмана ходят по немецки, то де не прямыя немцы, — ляхи, поляки и казаки, которые полешились и понадевали немецкое платье» [2].
Російсько-польська війна 1792 року і Україна. Частина 2
Андрій Галушка
Бій під Зеленцями
Після успіху під Борушківцями російський командувач генерал Михайло Каховський послав із корпуса генерала Кутузова навздогін відступаючій на захід коронній армії 11-тисячну дивізію генерал-майора Іраклія Моркова з 24 гарматами, посилену козаками Орлова. Загін Моркова мав завдання обійти поляків, що відступали на Заслав через Зеленці і вдарити їм у фланг. Морков повинен був відрізати полякам відступ від Горині, а також захопити їхній табір із військовим реманентом і припасами. Морков швидко вирушив на світанку 18 червня й у 7 годині ранку прибув до Зеленець, де його зустріли 3,000 поляків генералів Юзефа Зайончка та Людвіка Трокіна.
Російсько-польська війна 1792 року і Україна. Частина 1
Андрій Галушка
Ця коротка війна є практично поза історичною свідомістю нашого народу, незважаючи на її величезне значення для самого його формування у його сучасному вигляді. Мало хто замислюється над тим, що без з’єднання обох берегів Дніпра в одній державі замість єдиної української модерної нації могло б сформуватися дві чи навіть три споріднених, але різних, а могло б і не сформуватися жодної.
Більш того, українцям мала б запам’ятатися війна, у якій на одному боці діяли Брацлавська та Волинська дивізії, а на другому – Київський, Катеринославський, Єлисаведградський чи Малоросійський полки.
Офіцер Лейб-гвардії Семенівського полку. Початок XVIII ст.
Реконструкція Сергія Шаменкова
Семенівський полк російської армії був утворений у 1683 р. у “потішному війську” малолітнього царя Петра І, разом з Преображенським полком. У 1700 р. полк вступив у Північну війну вже в якості повноцінного бойового формування, а 27 липня 1709 р. взяв участь у битві під Полтавою. Гвардійські полки у 1702 р. перші в російській армії одягли європейський одяг.