25 травня 2016 р. на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася чергова відкрита лекція на військово-історичну тематику. На третьому заході з серії “Дні Мінерви: військово-історичні студії” була представлена відкрита лекція кандидата історичних наук, доцента Андрія Руккаса “Праця величезна по обсягу і надзвичайної ваги”: відновлення Армії УНР у 1920 р.”, проілюстрована реконструкціями козаків Армії УНР від ВІК “Повстанець”.
Читати далі
Архіви категорій: Нові часи
Одяг затяжних формацій європейського автораменту за часів гетьмана Івана Виговського
Завдяки пунктам Гадяцької угоди 1658 р. чисельність найманого «затяжного» війська гетьмана І. Виговського мала б становити 10 000 жовнірів. Пункт угоди дозволяв «вільні затяги в Польщі людей німецьких», а ще перед тим в 1657 році шведсько-українські домовленості надавали право затягувати на службу гетьману офіцерів та жовнірів шведських провінцій [1].
Уявлення про зовнішній вигляд «німецьких найманців» можливо скласти за описами очевидців: «которые де драгуны у гетмана ходят по немецки, то де не прямыя немцы, — ляхи, поляки и казаки, которые полешились и понадевали немецкое платье» [2]. Читати далі
Російсько-польська війна 1792 року і Україна. Частина 2
Андрій Галушка
Бій під Зеленцями
Після успіху під Борушківцями російський командувач генерал Михайло Каховський послав із корпуса генерала Кутузова навздогін відступаючій на захід коронній армії 11-тисячну дивізію генерал-майора Іраклія Моркова з 24 гарматами, посилену козаками Орлова. Загін Моркова мав завдання обійти поляків, що відступали на Заслав через Зеленці і вдарити їм у фланг. Морков повинен був відрізати полякам відступ від Горині, а також захопити їхній табір із військовим реманентом і припасами. Морков швидко вирушив на світанку 18 червня й у 7 годині ранку прибув до Зеленець, де його зустріли 3,000 поляків генералів Юзефа Зайончка та Людвіка Трокіна. Читати далі
Російсько-польська війна 1792 року і Україна. Частина 1
Андрій Галушка
Ця коротка війна є практично поза історичною свідомістю нашого народу, незважаючи на її величезне значення для самого його формування у його сучасному вигляді. Мало хто замислюється над тим, що без з’єднання обох берегів Дніпра в одній державі замість єдиної української модерної нації могло б сформуватися дві чи навіть три споріднених, але різних, а могло б і не сформуватися жодної.
Більш того, українцям мала б запам’ятатися війна, у якій на одному боці діяли Брацлавська та Волинська дивізії, а на другому – Київський, Катеринославський, Єлисаведградський чи Малоросійський полки. Читати далі
Офіцер Лейб-гвардії Семенівського полку. Початок XVIII ст.
Реконструкція Сергія Шаменкова
Семенівський полк російської армії був утворений у 1683 р. у “потішному війську” малолітнього царя Петра І, разом з Преображенським полком. У 1700 р. полк вступив у Північну війну вже в якості повноцінного бойового формування, а 27 липня 1709 р. взяв участь у битві під Полтавою. Гвардійські полки у 1702 р. перші в російській армії одягли європейський одяг. Читати далі