Андрій Галушка
Завершення. Початок див тут: частина 1, частина 2.
Відновлення воєнних дій
З осені 1670 року знову стали погіршуватися відносини між Дорошенком і Річчю Посполитою. Сейм Речі визнав козацьким гетьманом Правобережної України Михайла Ханенка, проголосив Дорошенка «зрадником» та ухвалив підготовку до війни з ним. З листопада 1670 р. польські підрозділи, що перебували під Кам’янцем, розпочали спустошувати терени Подільського полку.
Андрій Галушка
Продовження. Початок див. тут.
Західний похід Дорошенка
Погром війська Маховського означав тепер для виснаженої Польщі те саме, що погром під Жовтими Водами й Корсунем за 18 років перед тим. Попри Дорошенкові розрахунки, битва під Браїловом прискорила укладення угоди в Андрусові (13 січня 1667): розпочиналося перемир’я з Москвою на 13 років. За умовами угоди Лівий берег Дніпра залишався під контролем Москви, Правий – Речі Посполитої. Київ Річ Посполита погодилася залишити в московських руках на два роки, але згодом змирилася з його втратою. Терени Запорожжя мали зоставатися під спільною зверхністю обох сторін угоди.
Андрій Галушка
Причини війни
Війна, що точилася на теренах Правого берега Дніпра починаючи з 1666 року, була одним із наслідків російсько-польської війни 1654–1667 років та прелюдією до польсько-турецької війни 1672–1676 років. Після походу Яна Казимира на Лівобережжя в 1663–1664 рр. та в результаті громадянської війни, викликаної бажанням впровадити в Речі Посполитій вибори короля vivent rege (за життя монарха) – війни, в якій королівська армія зазнала нищівної поразки під містечком Монтвами у 1665 р. від прибічників гетьмана Єжі Любомирського – аристократія Кримського ханства почала приходити до висновку, що нема сенсу зберігати союз з Річчю Посполитою.