ІІ зброєзнавча конференція. Виступи учасників (ч. 1)

zbr316–18 травня 2016 р. у Києві відбулася Друга міжнародна зброєзнавча науково-практична конференція (організатори – Національний військово-історичний музей України, Інститут історії України НАН України, Національний музей історії України, Feldman Family Museum). Конференція зібрала понад 30 учасників з України, Білорусі, Німеччини, Італії, Франції та США, які виголосили доповіді, присвячені давнім зразкам озброєння, зброї Середніх віків і Нового часу, іконографії зброї, проблемам музейної експозиції зброї тощо. Захід став помітною подією в українському науковому житті та міжнародному зброєзнавстві, зібравши представників наукових установ, освітніх закладів, музеїв та незалежних дослідників.

Пропонуємо ознайомитися з виступами учасників ІІ зброєзнавчої конференції 16–18 травня 2016 р., м. Київ.

16 травня 2016 р. Відкриття конференції. Привітання директора Національного військово-історичного музею Владислава Таранця і виступ Дениса Тоїчкіна (Інститут історії України НАНУ), головного організатора конференції.

Виступ Ірини Форостян (департамент безпеки Музею мистецтв Метрополітен, керівник Фонду дослідження давніх цивілізацій FRAC, керівник Музею Трипілля, Нью-Йорк, США) “Відсутність української культурної спадщини в експозиції найбільших світових музеїв: постановка проблеми”.

Андре Лупо-Синклер (технічний директор Federazione Italiana Scherna Antica e Storica, Мілан, Італія). “Еволюція фехтувальної та бійцівської системи в Італії у зв’язку з розвитком зброї та соціальним контекстом: історичний огляд”.

Манучегр Моштаг Хорасані (незалежний дослідник, доктор філософії, Франкфурт-на-Майні, Німеччина). “Інтерпретація технік стрільби з луку у перських літописах: практичне використання”. У виступі розглянуті способи утримання луку під час стрільби та натягування тятиви за перськими письмовими джерелами, а також мініатюрами.

Андрій Панів (науковий співробітник відділу зброї Львівського історичного музею, Львів) “Експонування історичної зброї у Львівському історичному музеї: переваги і недоліки”.

Ярослав Лебединський (викладач Національного інституту східних мов і цивілізацій INALCO, Париж, Франція) “Від Сарматії до Галії: три ймовірно аланські «зубчасті клинки», знайдені у Франції”. Доповідач розповів про поширений у Північному Причорномор’ї у пізньосарматський час тип клинків – з вирізами, їх знахідки у Франції та про їх функції.

Віталій Калініченко (аспірант кафедри етнології, античної та середньовічної історії Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича, Чернівці). “Нові знахідки предметів середньовічного озброєння з рухотинського городища (уроч. Корнешти)”. На території ранньосередньовічного Рухотинського городища знайдено значну кількість різноетнічних предметів озброєння як ближнього, дальнього бою, так і спорядження вершника та коня. Комплекси озброєння, знайдені на пам’ятці, знаходять численні аналоги серед слов’янського, скандинавського озброєння та в матеріалах Першого Болгарського царства та Великої Моравії.

Артем Папакін (асистент кафедри історії слов’ян Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат історичних наук, Київ), “Шоломи і східні контакти Русі і Польщі, Х – початок ХІ ст.” Шоломи Х – початку ХІ ст. у Східній Європі представлені кількома типами, серед яких найбільш масовим є тип ІІ за А. Кірпічніковим (або шолом “чернігівського типу”, “великопольського” чи “Чорна Могила”). Дотепер дослідники висунули дві основні місцеві версії походження, які не можна вважати задовільними. Автор розглядає можливість східного походження і виготовлення цих шоломів.

Святослав Терський (професор кафедри історії України та етнокомунікації Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету “Львівська політехніка”, доктор історичних наук, Львів). “Мечі з Белза в колекції Львівського історичного музею”.

В’ячеслав Греков (науковий співробітник Центру краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, кандидат історичних наук, Харків). “До питання про використання давньоруського іконопису як джерела з історії комплексу озброєння”. Доповідач аналізує зображення озброєння на давньоруських іконах, які традиційно розглядаються як предмет мистецтвознавчого дослідження, а іконописні джерела під час дослідження історії комплексу озброєння воїнів Південно-Західної Русі застосовувались переважно як ілюстративний матеріал, що підтверджував висунуті судження. Знання та врахування особливостей іконописних зображень дозволить максимально ефективно використати інформацію, яка міститься в них.

Продовження

Див. також:

Виставка “Козацька слава” у військово-історичному музеї

Виставка “Living history. Побут та вбрання Давньої Русі”

Військово-історичні студії в КНУ імені Тараса Шевченка

Конференція “Історія становлення та розвитку українського війська”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *