Римський легіонер. Друга половина І ст. від Р.Х.

Легіонер зображений під час пішого переходу в одній з військових кампаній І ст. Такими кампаніями на сучасних українських землях були похід Авла Дідія Галла на Боспор 45–46 рр. та похід Тиберія Плавтія Сильвана проти скіфів на допомогу обложеному Херсонесу в 67 р. від Р.Х. Після ІІ ст. перебування римських військових загонів у Північному Причорномор’ї стає постійним.

Більшість речей легіонер повинен був носити на собі. Вантаж легіонера складається з дерев’яного перехрестя, на якому кріпляться бурдюк з водою, торба з їжею та речами, плащ, що використовувався також як ковдра, казанок для приготування їжі та бронзовий ківш – основний посуд легіонера. Вояк несе також шанцевий інструмент – “долабру” (сокира, поєднана з киркою) для будівництва укріплень під час стоянки. “Долабра” має бронзовий чохол для захисту леза. За спиною легіонера – щит “скутум” у шкіряному чохлі, що оберігав його поверхню під час походів від вологи і бруду. Голова воїна захищена бронзовим шоломом, тіло – залізним обладунком, відомим у сучасній літературі як “лоріка сегментата” (типу Корбрідж). Цей тип був розвинутим різновидом таких  обладунків, його нагрудна частина поєднувалася з пластинами захисту торсу металевими гачками. Легіонер озброєний мечем “гладіус” помпейського типу – довгим, з паралельними краями. Військовий одяг складається з широкої вовняної туніки і вузьких коротких штанів, взуття – підбиті залізними цвяхами шкіряні “калліги”.

У Криму залишилося чимало слідів перебування римських легіонерів І ст. від Р.Х. Археологами, зокрема, знайдені навершя бронзового шолома, деталі обладунку “лоріка сегментата”, деталі піхов мечів, які були використані у цій реконструкції.

© Артем Папакін 2015