Бронзовий шолом з розкопок 2013 р. на території городища Артезіан. Засноване у VI ст. до Р.Х. городище було одним з осередків Боспорського царства. Хоча у низці повідомлень ЗМІ про цю знахідку йшлося про шолом “римського типу” [1], з опублікованих фотографій артефакту можна зробити висновок, що знайдено шолом халкідського типу, що датується, ймовірно, IV ст. до Р.Х.
Один з перероблених скіфами давньогрецьких шоломів, знайдений не так давно у Приазов’ї в кургані бронзової доби зі впускним скіфським похованням. Може відноситися до халкідського чи більш раннього коринфського типу античних шоломів.
Опис: купол бронзового давньогрецького шолому халкідського типу без напотиличника і нащічників, з коротким наносником, з отворами по нижньому краю купола для кріплення підкладки чи бармиці. Отвори розташовані попарно. Передні краї надочних вирізів плавно переходять у наносник, їх задні краї обрізані; ймовірно, вони переходили у нащічники, як у коринфських шоломів. Над надочними вирізами рельєфним валиком зображені брови.
Унікальний для Північного Причорномор’я залізний шолом походить з багатого поховання воїна з-під Керчі. Залізні шоломи використовувалися у елліністичний час лише найбагатшими воїнами і полководцями. Зокрема, залізний шолом, за свідченням Плутарха, носив у бою Александр Македонський. Залізний шолом було знайдено у похованні його брата Філіппа ІІІ у Вергині, Греція. Шолом з Керчі належить до аттичного типу з дашком, або псевдоаттичного типу (застарілий термін – «фракійського типу»), які виготовлялися у Греції. Кримська знахідка є першим відомим науці залізним шоломом елліністичного часу (його відкрито у 1834 р.). Подібні шоломи знайдені на Мелосі, у Продромі, Потіданії, а на території Північного Причорномор’я – в Бубуєчі, Молдова. Висловлювалося припущення, що цей шолом міг належати найманцю на службі боспорських царів [14].
Походить з варварського поховання під курганом неподалік Пантикапея («курган Ашика»). У кургані знайдено рештки воїна з повним озброєнням: шоломом, обладунком, поножами, мечем, луком і стрілами. Бронзове наголів’я було склепане з трьох сегментів різних форм і розмірів. Подібно до грецьких шоломів, перероблених скіфами, має отвори по нижньому краю для кріплення підкладки чи бармиці. Проте, на відміну від інших перероблених шоломів (наприклад, шолому з Німфея чи шолому з Солохи), цей екземпляр не був шоломом грецького виробництва з цілим куполом і обрізаними краями, а був доволі грубо зібраний з трьох шматків бронзових виробів (ймовірно, не лише шоломів грецького виробництва). Екземпляр є безперечно продуктом місцевого виробництва варварів, що мешкали на території Боспорського царства. Можливо, не використовувався у бойових умовах, а був створений для покладення у гробницю.
Цілий бронзовий шолом IV ст. халкідського (у деяких авторів – аттичного) типу, знайдений у похованні на території Боспорського царства. Халкідський тип шоломів був поширений у VI–IV ст. до Р.Х. у давній Греції, на Балканах і в сусідніх з грецькими колоніями землях. Шолом належить до халкідського типу V – пізнього типу, поширеного у IV ст. до Р.Х.