Архіви позначок: козацтво

Вадим Ададуров, «Наполеоніда» на Сході Європи

Залишити відповідь

Ададуров В. «Наполеоніда» на Сході Європи: Уявлення, проекти та діяльність уряду Франції щодо південно-західних окраїн Російської імперії на початку ХІХ століття; Вид. 2-ге, доповнене і перероблене. – Львів: Видавництво Українського Католицького Університету, 2018. – 624 с.

Рідко таке буває, що читаючи наукову монографію, смакуєш кожне слово, кожен вислів та речення. Саме такою виявилась праця Вадима Ададурова «Наполеоніда» на Сході Європи: Уявлення, проекти та діяльність уряду Франції щодо південно-західних окраїн Російської імперії на початку ХІХ століття». Ще однією приємною несподіванкою виявилося вдале поєднання військової історії з іншим історичним напрямком, культурною історією (хоча, здавалось б, що їх складно поєднати).

Читати далі →

“Війна з державою чи за державу? Селянський повстанський рух в Україні 1917–1921 років”

Залишити відповідь

“Війна з державою чи за державу? Селянський повстанський рух в Україні 1917–1921 років”

Ложка дьоґтю в діжці меду… 
Відгук щодо колективної праці “Війна з державою чи за державу? Селянський повстанський рух в Україні 1917–1921 років”

Війна з державою чи за державу? Селянський повстанський рух в Україні 1917–1921 років / Під заг. ред. В. Лободаєва; Авт. кол.: Д. Архірейський, П. Ісаков, М. Ковальчук, Д. Красносілецький, В. Лободаєв, Б. Малиновський, Ю. Митрофаненко, Д. Михайличенко, В. Резніков. ‒ Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2017. ‒ 400 с.

 

Перший розділ В. Лободаєва вказує на передумови виникнення повстанських загонів українських селян через призму вільнокозацького руху. Автор розвінчує усталені міфи щодо цього (зокрема, це дані зі спогадів Ю. Тютюнника про підтримку Звенигородським кошем Вільного козацтва виступу полуботківців і виїзду на Київ з метою допомоги заколотникам; твердження, що все Вільне козацтво було ідейним; що Вільне козацтво складалося з понад 60 тис. добре озброєних членів, що їх змарнував український уряд тощо). Автор вказує, що насамперед це був селянський, антипоміщицький рух з притаманним йому архаїчністю, локальністю та егалітаризмом (С. 27–28). Також, В. Лободаєв заперечує зв’язок Вільного козацтва 1917–1918 рр. з еміграційними схожими за назвами козацькими товариствами (С. 49). Загалом це чудовий розділ, але якщо в читача є жага до більш розширеного опису, то слід читати монографію автора “Революційна стихія”. Читати далі →

Початок Північної війни і Україна, 1700–1706 рр.

Залишити відповідь

Артем Папакін

“Україна – земля козаків”. Картуш з мапи України початку XVIII ст.

Події Великої Північної війни, а особливо участь у ній козаків, широко відомі в Україні. Як же не знати про війну, вирішальна битва якої сталася під Полтавою (1709), під час якої, до того ж, відбувся розкол українців – одні козаки були на боці Росії, а інші на чолі з гетьманом Іваном Мазепою воювали за шведського короля Карла ХІІ. Останніх, “мазепинців”, російська пропаганда на віки затаврувала як зрадників, а українська патріотична публіцистика зробила з них героїв, які, незважаючи на небезпеки, виступили на захисті незалежності Гетьманщини від Росії. Однак те, що Північна війна тривала на українських землях задовго до битви під Полтавою, є маловідомим фактом. Ба навіть стаття “Північна війна в Україні” у Вікіпедії визначає її хронологію як 1708–1713 роки! Насправді, хоча “російська кампанія” Карла ХІІ дійсно розпочалася у 1708 році, все почалося значно раніше… Читати далі →

Маршрути Чигиринських походів османської армії 1677 і 1678 років

1 відповідь

Дмитро Вортман, Тетяна Гедзь 

При висвітленні подій Чигиринських походів 1677–1678 рр. історики аналізують насамперед сам перебіг облоги Чигирина. Приділяється увага політичній ситуації, військовій тактиці, озброєнню обох сторін. Звичайно, поразка османської армії у першому поході і падіння Чигирина у результаті другого мають багато тісно переплетених причин: політичних, військових і просто людських. Однією з цих причин є географічна – вибір шляхів, якими османська армія йшла до Чигирина під час обох походів. Цій обставині не приділялось належної уваги. Але до нашого часу дійшли історичні документи, які дозволяють приблизно відтворити географічний аспект руху османської армії. Читати далі →

Вершники Апокаліпсису в долинах Карпат

Залишити відповідь

Владислав Товтин

Польський вершник. Рембрант ван Рейн

Серед творчого спадку великого Рембранта є одна робота, зміст якої пов’язаний з теренами Центрально-Східної Європи. Це картина “Польський вершник”, написана в 1655 році.

Існує кілька версій, кого саме зобразив майстер на своєму полотні. Цікавою є друга назва картини: “Лісовчик”, яка походить від відомої мілітарної формації Речі Посполитої XVII століття. Лісовчики брали участь в багатьох збройних конфліктах тієї доби, отримавши славу вправних і безстрашних кіннотників на полях битв від Волги до Рейну. Одночасно за ними закріпилася репутація жорстоких найманців, схильних до насилля та грабунків. Екзотичні для жителів європейських країн воїни сприймалися як персонажі Одкровення Іоана Богослова, як кара, яку Бог направив на грішників.

Але цікаво, що бойовий шлях лісовчиків пройшов і землями Карпатського регіону. Криваві події, які тут відбулися в 1619 році, свідчать про тісний зв’язок історії Закарпаття зі загальноєвропейським історичним процесом. Читати далі →