Карикатури на поштових картках Австро-Угорщини

Реконструкція Вадима Саранчука та Артема Папакіна.
В перші дні українсько-польських боїв їх учасники були змушені самі дбати про своє обмундирування. Основним джерелом постачання одностроїв були залишені австрійцями склади зі спорядженням. В результаті польські повстанці Львова були одягнені в однострої австро-угорської армії, Легіонів Польських, парамілітарних організацій, навчальних закладів, а також у цивільний одяг, доповнений кашкетами-мацеївками, військовими поясами з підсумками тощо. Використовували також німецькі уніформи, що стояли у потягах на залізничній станції Підзамче.
Реконструкція Артема Папакіна.
Ще під час українсько-польської війни 1918–1919 рр. Галицька армія відчувала гострі нестачі основних предметів обмундирування для солдатів. Тому після проголошення Злуки з Українською Народною Республікою збройні сили ЗУНР, крім техніки, озброєння і медикаментів, отримують з Наддніпрянщини ще й уніформу: спочатку шинелі і папахи, а згодом – гімнастерки та інші речі. Після переходу Збруча в липні 1919 р. УГА була вже зовсім відрізана від складів обмундирування і спорядження колишньої австро-угорської армії і поповнювала свої запаси лише з Великої України. Наперекір усім наказам, фотографії свідчать, що однострій галицького стрільця, а часто навіть і старшини, влітку – восени 1919 р. являв собою мішанину австрійських і російських речей з додатком елементів, введених в українських арміях.

“Цісарський і королівський драгунський полк ерцгерцоґа Альбрехта № 9” був єдиним драгунським полком збройних сил Австро-Угорщини, що формувався на українських землях – у Галичині та Буковині. Його підрозділи і служби до Першої світової війни були дислоковані у Львові, Коломиї, Кам’янці Струмиловій та Бродах.
Реконструкція Максима Ющенка, м. Київ.
Галицька армія, яка утворилася наприкінці 1918 р., перші місяці свого існування була обмундирована переважно в однострої австрійської армії, екіпірована та озброєна австрійським спорядженням та зброєю. Така ситуація з обмундируванням створювала певні проблеми. По перше, в таку саму австрійську форму було одягнуто чимало супротивників Галицької армії – поляків, особливо в перші місяці українсько-польської війни 1918–1919 рр. По друге, армія новоутвореної держави повинна була мати свій власний, впізнаваний однострій. Особливо нагальною ця проблема стала взимку та навесні 1919 р., коли строкатість одностроїв в Галицькій армії набула масового характеру, оскільки чимало підрозділів було одягнуто в російську уніформу, надану з Наддніпрянської України.