Архіви позначок: Татари

Дорошенкова війна 1666–1671 рр. Частина 3

Андрій Галушка

Матейко

Михайло Корибут Вишневецький, король польський у 1669–1673 рр. Художник Ян Матейко

Завершення. Початок див тут: частина 1, частина 2.

Відновлення воєнних дій

З осені 1670 року  знову стали погіршуватися відносини між Дорошенком і Річчю Посполитою. Сейм Речі визнав козацьким гетьманом Правобережної України Михайла Ханенка, проголосив Дорошенка «зрадником» та ухвалив підготовку до війни з ним. З листопада 1670 р. польські підрозділи, що перебували під Кам’янцем, розпочали спустошувати терени Подільського полку. Читати далі

Дорошенкова війна 1666–1671 рр. Частина 2

Андрій Галушка

король Ян Собеський

Ян Собеський

Продовження. Початок див. тут.

Західний похід Дорошенка

Погром війська Маховського означав тепер для виснаженої Польщі те саме, що погром під Жовтими Водами й Корсунем за 18 років перед тим. Попри Дорошенкові розрахунки, битва під Браїловом прискорила укладення  угоди в Андрусові (13 січня 1667): розпочиналося перемир’я з Москвою на 13 років. За умовами угоди Лівий берег Дніпра залишався під контролем Москви, Правий – Речі Посполитої. Київ Річ Посполита погодилася залишити в московських руках на два роки, але згодом змирилася з його втратою. Терени Запорожжя мали зоставатися під спільною зверхністю обох сторін угоди. Читати далі

Походи й битви гетьмана литовського князя Костянтина Острозького

Андрій Галушка

Князь Костянтин Іванович Острозький походив зі старовинного маґнатського роду, що вів свій початок (за найбільш достовірною з кількох теорій) із давньої династії князів турівських і пінських. Якщо вірна ця гіпотеза, то князь Костянтин був нащадком полоцького князя Всеслава Брячиславича, що недовго побував навіть на київському великокняжому столі. Один із предків князя, Данило, водив галицьке військо на поляків в останні роки існування незалежної Галицької Русі, і першим із роду став володіти Острогом на Волині. Його син Федір отримав привілей на Острог від великого князя Ягайла, і у громадянській війні у Великому Князівстві у 1430-ті роки підтримував руську партію Свидригайла. Його онук Іван одружився на княжні із роду Глинських, і в цьому шлюбі десь між 1460 і 1463 рр. народився князь Костянтин. Читати далі

Система оборони південно-східних земель Литовсько-Польської держави Ягеллонів від татарських наїздів

Андрій Галушка

мапа

Україна у XVI ст.

У останній чверті XV ст. відбувся перехід Кримського ханства від союзу з Литвою до ситуації більш-менш перманентної війни. Хоча така зміна зовнішньополітичної орієнтації Криму була спровокована зближенням між Литвою та Великою Ордою, виглядає на те, що рано чи пізно така зміна мала статися навіть за бездоганної поведінки Литви щодо Криму. Хай ця теза й віддає економічним детермінізмом, але рівень господарювання кримських татар без сумніву відповідальний за те, що наприкінці XV ст. їхні набіги на Русь стали мало не щорічними. Читати далі

Армія Османської імперії XV – першої половини XVII ст. The Ottoman Empire Army 15th – 1st half 17th Centuries

Турецька зброя XV–XVII ст. Державний Ермітаж, Санкт-Петербург.

Турецька зброя XV–XVII ст. Державний Ермітаж, Санкт-Петербург.

Османська держава виникла на основі емірату, що утворився після розпаду Румського султанату на початку XIV ст. Її правитель Осман І (1282–1326) дав назву новій династії, державі та народу. Завойовницька активність держави була спрямована проти земель ослаблої Візантійської імперії: протягом XIV ст. були завойовані вся Мала Азія, Фракія та Македонія. Вторгнення військ Тамерлана ненадовго стримало османські завоювання в Європі, однак вже за Мурада ІІ (1421–1451) Османська держава значно зміцніла, і завоювання продовжилися: у 1453 р. османське військо захопило Константинополь, який під новою назвою Стамбул став столицею Османської імперії. Читати далі