Київ у 1941 (відео)

Фото: photohistory.kiev.ua
Фото: photohistory.kiev.ua

Німецька хроніка 1941 р. представляє вигляд Хрещатика після вибухів, здійснених у вересні того року радянськими підпільниками. Відступаючи, Червона армія замінувала будівлі у центрі міста, які було підірвано, коли до Києва прийшли частини Вермахту. Через те, що при відступі зі столиці радянської України було вивезено всю пожежну техніку, вибухи переросли у масштабну пожежу, що перетворила центр Києва на згарище і позбавила домівок велику кількість киян.

Читати далі

Білоруські військові формування в Україні. 1917–1920 рр.

Артем Папакін

Мапа БНР
Мапа БНР

Перша світова війна і Білорусь

Початок Першої світової війни білоруські землі зустріли у складі Російської імперії. Однак вже у 1915 році бойові дії з Польщі перенеслися на схід, до Білорусі та України, і частина Західної Білорусі до кінця війни перебувала під німецькою окупацією. Білоруське населення в той час традиційно поділялося владою на “росіян” та “поляків” – в залежності від належності до православної чи католицької конфесій християнства, існування окремого народу білорусів російською владою не визнавалося. Відповідно про  які-небудь окремі білоруські національні військові формування у імперській Росії й мови не було.

Читати далі

Ніжин. Вересень 1943. Частина 2

Георгій Топільський

Початок дивись тут 

Пам’ятник визволителям  в Ніжині.
Пам’ятник визволителям в Ніжині.

14 вересня, починаючи з 6 години ранку, з ніжинського аеродрому німецькі літаки через кожні 10-15 хвилин обстрілювали та бомбили частини 7-го механізованого корпусу.

Із спогадів колишнього старшого лейтенанта Павла Пуханова:

            Для знищення німецької авіації  був створений мобільний загін в складі танкової роти під командуванням Героя Радянського Союзу капітана Романа. На танкову броню був посаджений взвод піхоти під командуванням старшого лейтенанта Ванєткіна. О 23 годині 14 вересня загін непомітно підійшов до аеродрому і раптовою танковою атакою знищив більше 20 літаків і до ста солдат. Ті, що встигли, злетіли в напрямку Києва. Ранком 16 вересня на ніжинський аеродром уже сіли наші літаки.

Читати далі

Військова техніка від художника Олександра Чечіна. Частина 1

litak_01
Винищувач Bf109 Української повстанської армії

Нижче представлені роботи відомого українського художника-ілюстратора, автора численних статей і книжок з історії авіації Олександра Чечіна. 

З раннього дитинства він був захоплений авіацією. Ставши інженером в галузі авіаційного обладнання, він більше 20 років прослужив у частинах військово-повітряних сил, де експлуатував літаки різноманітних типів.

Читати далі

Ніжин. Вересень 1943 р.

Георгій Топільський

Ніжин 1943 рік. Дзвіниця Спасо-Преображенської церкви. Знесена після війни. Фото
Ніжин 1943 рік. Дзвіниця Спасо-Преображенської церкви. Знесена після війни. Фото з сайту http://www.nogradarchiv.hu

1 вересня  триває Чернігівсько-Прип’ятська наступальна операція Радянської армії, розпочата 26 серпня.

Генерал Курт фон Тіппельскирх (Kurt von Tippelskirch, генерал піхоти вермахту, потім військовий історик) так описує початок наступальних операцій Радянської армії:

Оскільки російські наступальні операції проводилися за стандартною схемою, то і дії в тактичному масштабі здійснювалися за певним шаблоном. Напередодні наступу на ряді ділянок, що найчастіше знаходилися в стороні від намічених для прориву, підрозділами силою до батальйону зазвичай проводилася розвідка боєм … Перший день наступу зазвичай починався багатогодинною, виключної інтенсивності артилерійською підготовкою із застосуванням великих сил артилерії, а також реактивних установок і мінометів, вогонь яких вміло використовувався для ураження німецької піхоти. Потужна авіація прагнула придушити німецьку артилерію. Під прикриттям авіації великі маси піхоти у супроводі танків починали атаку. Лише після того, як вдавалося глибоко вклинитися в систему німецької оборони, для завершення прориву вводилися танкові з’єднання, а нерідко і кавалерійські корпуси. 

Читати далі