25 липня 2014 р. 
В Україні започатковано проект пам’яті тих, хто загинув під час військового конфлікту з Російською Федерацією. Інтернет-сайт, що щойно розпочав свою роботу, присвячений пам’яті загиблих під час бойових дій у Криму та Донбасі з березня 2014 р.
Проект включатиме дані про всіх військовослужбовців, бійців Антитерористичної операції, які загинули від куль російських окупантів.
Андрій Галушка
Причини війни
Війна, що точилася на теренах Правого берега Дніпра починаючи з 1666 року, була одним із наслідків російсько-польської війни 1654–1667 років та прелюдією до польсько-турецької війни 1672–1676 років. Після походу Яна Казимира на Лівобережжя в 1663–1664 рр. та в результаті громадянської війни, викликаної бажанням впровадити в Речі Посполитій вибори короля vivent rege (за життя монарха) – війни, в якій королівська армія зазнала нищівної поразки під містечком Монтвами у 1665 р. від прибічників гетьмана Єжі Любомирського – аристократія Кримського ханства почала приходити до висновку, що нема сенсу зберігати союз з Річчю Посполитою.
24 травня 2014 р. Як повідомляє Телеканал 24, Міністерство оборони України заявило про спробу двох російських вертольотів Мі-35 перетнути розмежувальну лінію між Херсонською областю та окупованим Російською Федерацією Кримом.
Спробу російських військових вертольотів потрапити у повітряний простір материкової України вдалося попередити.
Фахівці кримського Чорноморського центру підводних досліджень в 2014 році зроблять спробу підняти з дна Чорного моря середньовічний візантійський корабель.
Джерела: Кримінформ, Milua
Про це 31 березня повідомив директор центру Сергій Воронов. П’ять років тому неподалік від мису Форос на віддаленні 20 кілометрів від берега було відкрито візантійське судно, яке науковці датують Х—ХІ століттями. Сергій Воронов каже, що корабель був, найімовірніше, військовим типу лібурна, і припускає, що він міг піти на дно внаслідок зіткнення з іншим судном — про це свідчать характерні пошкодження корпусу.
До читачів сайту Ucraina Inter Arma
Я ніколи не жив в Україні (не рахуючи кількох літніх поїздок в Крим та Одесу) і я не є професійним політологом. Проте, є якісь загальні закони соціально-політичного розвитку, і зовсім не обов’язково жити у Диканьці, щоб знати, що яблука в садах України падають не вгору, а вниз. Тому я вважаю можливим і навіть корисним поділитися з громадянами України моїми думками, оцінками і прогнозами. Максимально широка громадська дискусія про тактику і стратегію української революції гостро необхідна, і якщо мій текст послужить ще одним імпульсом в такій дискусії, я буду вважати своє завдання виконаним
Марк Солонін