Шолом з Карантинного шосе

Автор

Унікальний для Північного Причорномор’я залізний шолом походить з багатого поховання воїна з-під Керчі. Залізні шоломи використовувалися у елліністичний час лише найбагатшими воїнами і полководцями. Зокрема, залізний шолом, за свідченням Плутарха, носив у бою Александр Македонський. Залізний шолом було знайдено у похованні його брата Філіппа ІІІ у Вергині, Греція. Шолом з Керчі належить до аттичного типу з дашком, або псевдоаттичного типу (застарілий термін – «фракійського типу»), які виготовлялися у Греції. Кримська знахідка є першим відомим науці залізним шоломом елліністичного часу (його відкрито у 1834 р.). Подібні шоломи знайдені на Мелосі, у Продромі, Потіданії, а на території Північного Причорномор’я – в Бубуєчі, Молдова. Висловлювалося припущення, що цей шолом міг належати найманцю на службі боспорських царів [14].

Читати далі

Шолом з «кургану Ашика»

Автор

Походить з варварського поховання під курганом неподалік Пантикапея («курган Ашика»). У кургані знайдено рештки воїна з повним озброєнням: шоломом, обладунком, поножами, мечем, луком і стрілами. Бронзове наголів’я було склепане з трьох сегментів різних форм і розмірів. Подібно до грецьких шоломів, перероблених скіфами, має отвори по нижньому краю для кріплення підкладки чи бармиці. Проте, на відміну від інших перероблених шоломів (наприклад, шолому з Німфея чи шолому з Солохи), цей екземпляр не був шоломом грецького виробництва з цілим куполом і обрізаними краями, а був доволі грубо зібраний з трьох шматків бронзових виробів (ймовірно, не лише шоломів грецького виробництва). Екземпляр є безперечно продуктом місцевого виробництва варварів, що мешкали на території Боспорського царства. Можливо, не використовувався у бойових умовах, а був створений для покладення у гробницю.

Читати далі

Халкідський шолом з землі мірзи Кекуватського

Автор

Цілий бронзовий шолом IV ст. халкідського (у деяких авторів – аттичного) типу, знайдений у похованні на території Боспорського царства. Халкідський тип шоломів був поширений у VI–IV ст. до Р.Х. у давній Греції, на Балканах і в сусідніх з грецькими колоніями землях. Шолом належить до халкідського типу V – пізнього типу, поширеного у IV ст. до Р.Х.

Читати далі

Халкідський шолом з Надежди

Автор

Бронзовий шолом грецького виробництва, обрізаний кочовиками (скіфами) для носіння разом з бармицею (лускатою або з органічних матеріалів). Знахідка зроблена на місці знищеного кургану в Криму, в 3 км від с. Надежда. Курган входив до складу курганної групи з п’яти великих курганів і був насипаний зверху над похованням ямної культури, де було відкрито загалом 7 поховань. Зі скіфського поховання до Кримського краєзнавчого музею надійшли, крім шолома, залізні і бронзові лусочки, уламки залізного меча, наконечники стріл і уламки амфори. Додаткові дослідження зруйнованого кургану виявили ще більше наконечників стріл і деталей панцира, уламки меча, золота обкладка горита і втулка від наконечника списа. Шолом з Надежди вважають переробленим з давньогрецького шолому хілкідського (А. Мелюкова, Є. Черненко, Є. Черепанова; у термінології радянських авторів переважно вживалася назва «аттичний тип») або корінфського типу (С. Полін і С. Колтухов).

Читати далі

Коринфський шолом з Ромейкова

Автор

Шолом грецького виробництва, знайдений у скіфському кургані. Не був перероблений. Шоломи коринфського типу мали наносники, великі нащічники у формі трапецій, що сходилися біля наносника (таким чином захищаючи практично все обличчя) і невеликий напотиличник. Такі шоломи могли носити, закриваючи обличчя (глибоко насаджуючи шолом на голову), або з відкритим обличчям (зсуваючи шолом на потилицю, як на гребені з кургану “Солоха”). Таким чином коринфський шолом працював подібно до пізніших середньовічних європейських шоломів з заборолами, які також дозволяли закрити та відкрити обличчя воїна.

Читати далі